Фільм про Майдан переміг на кінофестивалі в Нюрнберзі. ВІДЕО

Кінострічка Сергія Лозниці про події в Києві узимку 2013-14 років завоювала головну нагороду на Міжнародному фестивалі фільмів про права людини в Нюрнберзі.

Про це повідомляє dw.de. з посиланням на офіційний сайт фестивалю.

Режисер картини Сергій Лозниця отримав гран-прі, разом з грошовою премією у розмірі 2500 євро.

Кінострічка показує революційні події в Києві в спокійних великих планах без коментарів, заяв чи оціночних суджень - кадри з розгорнутими прапорами, палаючими барикадами і беззбройними людьми говорять самі за себе, йдеться в обґрунтуванні журі.

Фільм про події на Україні вперше був показаний в травні 2014 року на Міжнародному кінофестивалі в Каннах.

Сергій Лозниця народився в Білорусі і виріс в Україні, з 2001 року живе і працює в Німеччині.

Все за темою "МАЙДАН"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.