Науковці презентували історії тих, хто ніс правду світові про Голодомор

На прес-конференції 17 листопада у Національному музеї “Меморіал жертв Голодомору” розказали про пам’ятні заходи до 82-х роковин Голодомору. Цьогоріч особливо згадуватимуть “людей правди” — українців та іноземців, чиї свідчення та дослідження зберегли факти голоду. Завдяки їх вчинку світ дізнався про комуністичний геноцид українців.

28 листопада 2015 Україна вшановуватиме мільйони жертв Голодомору. Влада та громадськість спільно пом’януть убитих геноцидом. Відповідний Указ днями підписав Президент України.

82 роковини пройдуть під гаслом: "Люди правди. Щоб світ знав" в пам’ять кожного, хто в часи геноциду та інформаційної завіси долав брехню та байдужість і свідчив про Голодомор.

На прес-конференції представили історії 16 чоловіків та жінок — українців, американців, британців, голландців, свідків, політиків та науковців.

Сьогодні ми згадуємо Людей правди — тих, хто не боялися говорити та писати про Голодомор навіть у часи, коли це могло коштувати життя, сказав Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті.

"Це журналісти, громадські діячі, політики і звичайні українські селяни, які публікували статті, записували побачене у своїх щоденниках чи просто робили фото. Вони вірили, що зафіксована ними правда важлива для протистояння злу, яке вбиває мільйони людей.

Завдяки їх зусиллям вдалося зберегти інформацію про один із найстрашніших злочинів в історії людства - Голодомор. Через багато років ця інформація стала однією з причин краху комуністичного режиму, на руїнах якого постала незалежна Україна. Таким чином у повній мірі реалізувалася євангельська істина "Пізнайте правду і вона зробить Вас вільними".

В’ятрович пояснив: "Ми згадуємо Людей правди тому, що нині Україна протистоїть не лише агресії зі сходу, але й масштабній інформаційній навалі, опертій на брехню. Захистити нашу свободу можемо не лише силою зброї, але силою правди. Нам надзвичайно важливо, аби за межами України знали, що саме відбувається в нас. "Щоб світ знав" - ці слова були актуальними для тих, хто говорив і писав у 1933-му, і такими вони залишаються досі".

Голова Архіву СБУ Ігор Кулик показав оригінали унікальних щоденників та світлин, які ставали основою для десятилітніх вироків. Було представлено справи і матеріали Дмитра Заволоки, Олександри Радченко, Нестора Білоуса, Миколи Боканя.

Як відомо, комуністичний режим створив систему приховування правди про злочин вбивства голодом мільйонів українців. Керівництво СРСР свідомо дезорієнтувало світову громадськість.

Олеся Стасюк, директор Національного музею "Меморіал пам'яті жертв Голодомору", розповіла про цьогорічні заходи зі вшанування жертв Голодомору. Вони тривають від 16 листопада і мають три напрямки: лекційний, кінолекторій, робота з дітьми, виставковий. 28 листопада вшанування розпочнеться о 15:00 біля Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" і завершиться запаленням свічок та хвилиною мовчання о 16.00.

Акції пам’яті пройдуть у всіх містах України. Також - у 36 країнах світу, орагнізовані Світовим конгресом українців та Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32-33 років в Україні. Детальну програму вшанування дивіться на сайті. Є також подія на "Фейсбуці.

Також УІНП підготував методичні матеріали, які можна подивитися на сайті. На сайті УІНП також можна скачати візуальні матеріали для поширення — плакати з фото та інформацією про людей правди.

І. Б.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.