АНОНС: В'ятрович прочитає лекцію про таблоїдизацію історії

Про взаємовплив медіа та історичної науки розповість історик, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у лекції "ТАБЛОЇДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ: роль медіа у висвітленні польсько-української війни 1942-1947 років"

Лекція відбудеться в рамках львівської сесії проекту "Відкрита школа історії".

"В інформаційну епоху уявлення і про сучасність, і про минуле визначають насамперед засоби масової інформації. Поступово ЗМІ стають головним інструментом формування історичних знань для більшості громадян", — каже дослідник, водночас уточнюючи, що "така роль ЗМІ не завжди є позитивною".

Що відбувається, коли журналісти беруться за важкі та багатозначні історичні теми? Як історикам, що пропонують складні та масштабні пояснення, конкурувати із короткими медійними меседжами?  

Науковець пояснює, що виникає таке явище, як "таблоїдизація" історії: коли не історичні дослідження формують повідомлення ЗМІ, а через них – суспільні уявлення, а навпаки – медійні меседжі починають формувати історіографічні концепції.

Про те, як медійна популярність теми польсько-українського конфлікту в період Другої світової і в перші повоєнні роки вплинула на її представлення в історіографії та суспільні уявлення в Польщі й Україні, – у лекції Володимира В'ятровича.

Лекція відбудеться у рамках львівської сесії "Відкритої школи історії". Це спільний проект ГО "Патріотичні ініціативи" та громадського проекту "Likбез. Історичний Фронт".

Він спрямований на розвінчання історичної міфотворчості та ідеологізації історії. Інформація, яку отримають слухачі, допоможе орієнтуватися в тих історичних темах, що сьогодні стають об’єктом маніпулювання під час інформаційної війни та політичних дискусій.

Партнери проекту: Інститут історії України НАНУ, Український інститут національної пам’яті, Інститут народознавства НАНУ, Історичний факультет Київського національного університету ім. Шевченка, Національний музей історії України.

Лекція  "ТАБЛОЇДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ: роль медіа у висвітленні польсько-української війни 1942-1947 років"

24 січня 14.00

Місце: Інститут народознавства НАН України (Львів, пр. Свободи, 15)

Загальний розклад львівської серісї проекту "Відкрита школа історії" (Інститут Народознавства НАН України (просп. Свободи 15)

23 січня

10:00-11:20, "Міфи і факти про історію називання і формування території України". Кирило Галушко
11:30-12.50, "Люстрації у Польщі. Юрисдикція інституту національної пам'яті". Ярослав Подворський
14:00 - 15:20, "Жіноча історія: особливості, засади, потенціал". Оксана Кісь
15:30 - 16:50, "Концепція Європейського Союзу та польська історична пам'ять". Гжегож Пйонтковський
17:00 - 18:20, "Краків-Львів зв'язки вчених в кінці дев'ятнадцятого століття-середини двадцятого століття". Пшемислав Марчин Жуковсьский

24 січня

10:00 - 11:20, "Історія з розкладок: минуле на сторінках популярних періодичних видань України". Олександр Андрощук
11:30 - 12:50, Як писати історію України та Польщі враховуючи спільну спадщину? Адам Редзік
14:00 - 15:20, "Таблоїдизація історії: роль мас-медіа у висвітленні польсько-української війни 1942-1947 років". Володимир В’ятрович
15:30 - 16:50, "Формування кордону радянської України: наміри, обставини, результати". Геннадій Єфіменко

17:00 - 18:30, Дискусія про політику історичної памяті у Польщі та в Україні: Ян Пекло, В. В'ятрович, К. Галушко.

І. Б.

Вулиця “Антикомунізм”: спільна боротьба євреїв та українців

У другій половині 1950-х років вихідці із Західної України Ярослав Стецько та Гавів Шибер активно сприяли утворенню світової антикомуністичної організації. Ярослав Стецько(президент Антибільшовицького Блоку Народів) очолював організаційний комітет Антикомуністичного континентального конгресу в Гватемалі, тоді як Гавів Шибер, вперше представляв ізраїльську антикомуністичну організацію – Антикомуністичний голос Єрусалиму – на такому заході.

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Ідеться не тільки про відновлення честі України перед лицем російського паплюження. Українська політика ЄС та історична свідомість Європи мають не меншу потребу в з’ясуванні правди про Голокост в Україні, ніж самі українці.

Шляхта обрає авантюризм

Не втручайся до чужих справ, але не дозволяй, щоб втручались у твої; Доброї ради слухай, але май власну думку. Не дозволяй собі зректися виконання задуманого ні через труднощі, ані через небезпеки. Не змушуй нікого визнавати свої погляди, як і не дозволяй, щоб до твоїх поглядів ставилися без належної поваги. Не хились як тростинка, а будь непорушним, як дуб; стократно краще бути зламаним та зігнутим, ніж гнутися щоразу в ту чи іншу сторону. Не будь зарозумілим щодо людей, нижчих станом за тебе, але й не колінкуй перед вищими. Не звертай уваги на людські вчинки, а за свої власні відповідай перед Богом та своїм сумлінням.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято