АНОНС: В'ятрович прочитає лекцію про таблоїдизацію історії

Про взаємовплив медіа та історичної науки розповість історик, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у лекції "ТАБЛОЇДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ: роль медіа у висвітленні польсько-української війни 1942-1947 років"

Лекція відбудеться в рамках львівської сесії проекту "Відкрита школа історії".

"В інформаційну епоху уявлення і про сучасність, і про минуле визначають насамперед засоби масової інформації. Поступово ЗМІ стають головним інструментом формування історичних знань для більшості громадян", — каже дослідник, водночас уточнюючи, що "така роль ЗМІ не завжди є позитивною".

Що відбувається, коли журналісти беруться за важкі та багатозначні історичні теми? Як історикам, що пропонують складні та масштабні пояснення, конкурувати із короткими медійними меседжами?  

Науковець пояснює, що виникає таке явище, як "таблоїдизація" історії: коли не історичні дослідження формують повідомлення ЗМІ, а через них – суспільні уявлення, а навпаки – медійні меседжі починають формувати історіографічні концепції.

Про те, як медійна популярність теми польсько-українського конфлікту в період Другої світової і в перші повоєнні роки вплинула на її представлення в історіографії та суспільні уявлення в Польщі й Україні, – у лекції Володимира В'ятровича.

Лекція відбудеться у рамках львівської сесії "Відкритої школи історії". Це спільний проект ГО "Патріотичні ініціативи" та громадського проекту "Likбез. Історичний Фронт".

Він спрямований на розвінчання історичної міфотворчості та ідеологізації історії. Інформація, яку отримають слухачі, допоможе орієнтуватися в тих історичних темах, що сьогодні стають об’єктом маніпулювання під час інформаційної війни та політичних дискусій.

Партнери проекту: Інститут історії України НАНУ, Український інститут національної пам’яті, Інститут народознавства НАНУ, Історичний факультет Київського національного університету ім. Шевченка, Національний музей історії України.

Лекція  "ТАБЛОЇДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ: роль медіа у висвітленні польсько-української війни 1942-1947 років"

24 січня 14.00

Місце: Інститут народознавства НАН України (Львів, пр. Свободи, 15)

Загальний розклад львівської серісї проекту "Відкрита школа історії" (Інститут Народознавства НАН України (просп. Свободи 15)

23 січня

10:00-11:20, "Міфи і факти про історію називання і формування території України". Кирило Галушко
11:30-12.50, "Люстрації у Польщі. Юрисдикція інституту національної пам'яті". Ярослав Подворський
14:00 - 15:20, "Жіноча історія: особливості, засади, потенціал". Оксана Кісь
15:30 - 16:50, "Концепція Європейського Союзу та польська історична пам'ять". Гжегож Пйонтковський
17:00 - 18:20, "Краків-Львів зв'язки вчених в кінці дев'ятнадцятого століття-середини двадцятого століття". Пшемислав Марчин Жуковсьский

24 січня

10:00 - 11:20, "Історія з розкладок: минуле на сторінках популярних періодичних видань України". Олександр Андрощук
11:30 - 12:50, Як писати історію України та Польщі враховуючи спільну спадщину? Адам Редзік
14:00 - 15:20, "Таблоїдизація історії: роль мас-медіа у висвітленні польсько-української війни 1942-1947 років". Володимир В’ятрович
15:30 - 16:50, "Формування кордону радянської України: наміри, обставини, результати". Геннадій Єфіменко

17:00 - 18:30, Дискусія про політику історичної памяті у Польщі та в Україні: Ян Пекло, В. В'ятрович, К. Галушко.

І. Б.

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".