ПОРОШЕНКО ПРОГОЛОСИВ 2017-ИЙ РОКОМ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ

Наступний рік проголошено Роком Української революції 1917-1921 років.

Відповідний указ підписав президент України Петро Порошенко, повідомляє офіційний сайт глави держави.

Указ визначає одним із пріоритетів діяльності органів державної влади на 2017-2021 роки вшанування подій та видатних учасників Української революції 1917-1921 років.

"Символічно, що указ видано в день, коли українці відзначають постання першої української Незалежності у 1918 році — Української Народної Республіки", - зазначив заступник голови Адміністрації президента Ростислав Павленко.

Документ готували фахівці АП у взаємодії з експертами Українського інституту національної пам'яті, Інституту історії НАН України, а також зацікавлених представників громадськості.

Павленко повідомив, що указом передбачено цілий комплекс заходів із вшанування пам'яті подій початку ХХ століття.

Зокрема, планується встановлення пам'ятників і пам'ятних знаків, проведення тематичних виставок архівних документів, речових пам’яток і фотоматеріалів, а також оновлення діючих експозицій музеїв, публікація наукових праць, збірок документів і матеріалів, енциклопедичних, довідкових та інших видань, присвячених 100-річчю подій Української революції 1917-1921 років.

Президент України доручив вжити заходів із метою завершення проектування та спорудження в столиці монумента Соборності України та його урочистого відкриття до 100-річчя проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки 22 січня 2019 року.

Також має бути опрацьоване питання віднесення території урочища Аскольдова могила у Києві до заповідної території. У Черкаській області на території філії "Холодний Яр" Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" облаштують місця, пов’язані з подіями 1917 — 1921 років.

Окрім того, буде знято документальні фільми, які транслюватимуть на загальнонаціональних та регіональних телеканалах. Відповідні інформаційні матеріали про роль Української революції 1917-1921 років у європейській та світовій історії розповсюджуватимуться за кордоном.

"Ця робота є дуже важливою в питанні національної безпеки України. Це протистояння міфам, які поширює агресор, міфам "русскава міра" про те, що нібито Україна постала з уламків Радянського Союзу, що нібито Сталін об'єднав її в сучасних кордонах", - сказав Павленко.

Своєю чергою голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович зазначив, що боротьба українців за свою незалежність протягом всього ХХ століття була одним із вирішальних чинників, який поставив крапку в існуванні СРСР у 1991 році

"На початку 20 століття світ побачив суверенну державу – Україну, якій не судилось вистояти у світовому військовому катаклізмі, - підкреслив чиновник. - Проте визвольний рух за відновлення державності не спинився, і, врешті, досяг мети: Україна знову стала незалежною. З 1991 року – назавжди".

Інші матеріали за темою УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.