У Чехії впорядкували могили двох визначних українок. ФОТО

Завершено роботи з впорядкування могил двох визначних українок на Ольшанському цвинтарі у Празі.

Про це поінформував Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чехії Євген Перебийніс у Фейсбуці.

 

"Посольство продовжує роботу з відновлення українських поховань у Чеській Республіці. Сьогодні можемо відзвітувати про завершення робіт з впорядкування могил двох визначних українок з доволі непростою і навіть трагічною долею, які знайшли свій останній притулок на Ольшанському цвинтарі у Празі.

Обидві – дружини видатних постатей в українській історії. Водночас, це той випадок, коли ці жінки були не просто дружинами, але й самі неординарними особистостями, без чиїх зусиль і допомоги їхні чоловіки, поза усяким сумнівом, не досягли б того, чого вони досягли", - наголосив дипломат.

 
 

За його словами, перша з них – Ольга Аркас, дружина відомого українського мецената, історика та громадського діяча, автора праці "Історія України-Русі" Миколи Аркаса, похована вона разом зі своєю дочкою та онуком.

Друга – Онисія Єфремова-Дурдуківська, дружина визначного українського вченого та політичного діяча Сергія Єфремова.

Дипломат зазначив, що ці могили протягом довгих десятиліть були в напівзруйнованому стані, їм загрожувало повне знищення.

 
 

"Сьогодні, на щастя, їм уже нічого не загрожує. Вони перебувають під опікою України. Було відновлено оригінальні хрести, а самі могили вже наступного року рясно вкриє і зміцнить традиційний для України барвінок", - підкреслив він.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".