У Холмі відкрили оновлений пам'ятник прем'єр-міністру УНР Пилипу Пилипчуку

На православному кладовищі в польському місті Холм в рамках відзначення заходів до 30-ї річниці Незалежності України відкрили оновлений пам'ятник прем'єр-міністру УНР в екзилі 1921 року Пилипу Пилипчуку.

Про це повідомило Генеральне консульство України в Любліні.

 

У дипустанові зазначили, що в церемонії відкриття брали участь численні представники українських дипустанов та служб, Українське Товариство у Любліні, чисельні гості від польських органів влади, духовенство, телебачення та радіо Любліна.

На відкритті пам'ятника український та польський гімни співала капела хору Ziemi Chelmskiej.

Як зазначається, в ході урочистостей були покладені вінки квітів, оголошено спільну молитву, Голова Українського Товариства Григорій Купріянович виголосив промову про життєвий шлях Пилипа Пилипчука та його внесок у становлення державності України, подякував спонсорам, хто долучився до реставрації пам'ятника державному діячу.

З вітальною промовою виступив Генеральний консул України в Любліні Василь Павлюк, оголосивши передусім хвилину мовчання в пам'ять про всіх полеглих героїв за Незалежність України.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.