У Холмі відкрили оновлений пам'ятник прем'єр-міністру УНР Пилипу Пилипчуку

На православному кладовищі в польському місті Холм в рамках відзначення заходів до 30-ї річниці Незалежності України відкрили оновлений пам'ятник прем'єр-міністру УНР в екзилі 1921 року Пилипу Пилипчуку.

Про це повідомило Генеральне консульство України в Любліні.

 

У дипустанові зазначили, що в церемонії відкриття брали участь численні представники українських дипустанов та служб, Українське Товариство у Любліні, чисельні гості від польських органів влади, духовенство, телебачення та радіо Любліна.

На відкритті пам'ятника український та польський гімни співала капела хору Ziemi Chelmskiej.

Як зазначається, в ході урочистостей були покладені вінки квітів, оголошено спільну молитву, Голова Українського Товариства Григорій Купріянович виголосив промову про життєвий шлях Пилипа Пилипчука та його внесок у становлення державності України, подякував спонсорам, хто долучився до реставрації пам'ятника державному діячу.

З вітальною промовою виступив Генеральний консул України в Любліні Василь Павлюк, оголосивши передусім хвилину мовчання в пам'ять про всіх полеглих героїв за Незалежність України.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".