У Холмі відкрили оновлений пам'ятник прем'єр-міністру УНР Пилипу Пилипчуку

На православному кладовищі в польському місті Холм в рамках відзначення заходів до 30-ї річниці Незалежності України відкрили оновлений пам'ятник прем'єр-міністру УНР в екзилі 1921 року Пилипу Пилипчуку.

Про це повідомило Генеральне консульство України в Любліні.

 

У дипустанові зазначили, що в церемонії відкриття брали участь численні представники українських дипустанов та служб, Українське Товариство у Любліні, чисельні гості від польських органів влади, духовенство, телебачення та радіо Любліна.

На відкритті пам'ятника український та польський гімни співала капела хору Ziemi Chelmskiej.

Як зазначається, в ході урочистостей були покладені вінки квітів, оголошено спільну молитву, Голова Українського Товариства Григорій Купріянович виголосив промову про життєвий шлях Пилипа Пилипчука та його внесок у становлення державності України, подякував спонсорам, хто долучився до реставрації пам'ятника державному діячу.

З вітальною промовою виступив Генеральний консул України в Любліні Василь Павлюк, оголосивши передусім хвилину мовчання в пам'ять про всіх полеглих героїв за Незалежність України.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.