У Чернігові перейменували 59 вулиць. СПИСОК

12 лютого міська рада Чернігова ухвалила розпорядження про перейменування 59 вулиць та провулків міста, які мали комуністичні назви.

Про це повідомляє сайт Чернігівської міськради.

Перейменування здійснено на виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Нові назви - на честь діячів епохи козаччини, часів Української революції 1917-1921 рр., науковців, громадських і політичних діячів, партизанів, здебільшого пов'язаних із Черніговом та областю.

Одну з вулиць названо іменем бійця Небесної сотні, Героя України Андрія Мовчана, активіста "Демократичного альянсу", вбитого 20 лютого 2014 р. на Майдані Незалежності в Києві. Також з'явилася вулиця імені Героя Небесної сотні та Героя України Василя Прохорського - волонтера медичної служби Євромайдану. Обидва - уродженці Чернігівщини.

Загадним розпорядженням перейменовано:

1. вулицю Богунського на вулицю Івана Богуна;

2. вулицю Боженка на вулицю Мартина Небаби;

3. вулицю Будьонного на вулицю Колоскових;

4. вулицю Василевської на вулицю Григорія Сурабка;

5. вулицю Віліса Лацiса на вулицю Романа Бжеського;

6. провулок Віліса Лацiса на провулок Романа Бжеського;

7. вулицю 50 років ВЛКСМ на вулицю Козацьку;

8. вулицю Ворошилова на вулицю Олександрівську;

9. 1-й провулок Ворошилова на вулицю Василя Будника;

10. вулицю Гайдара на вулицю Степана Носа;

11. провулок Гайдара на вулицю Григорія Кочура;

12. вулицю Галана на вулицю Масанівську;

13. вулицю Дзержинського на вулицю Любомира Боднарука;

14. провулок Дзержинського на провулок Любомира Боднарука;

15. вулицю Жовтневу на вулицю Всеволода Ганцова;

16. провулок Жовтневий на вулицю Петра Смолічева;

17. вулицю Долорес Ібаррурi на вулицю Юрія Мезенцева;

18. провулок Долорес Ібаррурi на провулок Юрія Мезенцева;

19. вулицю Калiнiна на вулицю Василя Дуніна-Борковського;

20. провулок Калiнiна на провулок Василя Дуніна-Борковського;

21. вулицю Колгоспну на вулицю Полтарацьких;

22. вулицю Комiнтерна на вулицю Вячеслава Радченка;

23. вулицю Котовського на вулицю Олександра Самійленка;

24. вулицю Кропив’янського на вулицю Олександра Тищинського;

25. вулицю Крупської на вулицю Андрія Мовчана;

26. провулок Крупської на провулок Андрія Мовчана;

27. вулицю Ленiнградську на вулицю Василя Прохорського;

28. вулицю Лунiнцiв на вулицю Олегове поле;

29. вулицю Любченка на вулицю Володимира Дрозда;

30. вулицю Рози Люксембург на вулицю Бориса Луговського;

31. вулицю Макаєвської на вулицю Федора Уманця;

32. вулицю Менжинського на вулицю Яцівську;

33. вулицю Павлика Морозова на вулицю Івана Рашевського;

34. 1-й провулок Муринсона на 1-й провулок Воскресенський;

35. 2-й провулок Муринсона на 2-й провулок Воскресенський;

36. 1-й провулок Орджонiкiдзе на вулицю Василя Хижнякова;

37. 2-й провулок Орджонiкiдзе на вулицю Аркадія Верзілова;

38. вулицю Паризької Комуни на вулицю Опанаса Шафонського;

39. провулок Паризької Комуни на провулок Опанаса Шафонського;

40. вулицю Пархоменка на вулицю Максима Загривного;

41. 1-й провулок Пархоменка на вулицю Володимира Глинського;

42. 2-й провулок Пархоменка на вулицю Євгена Онацького;

43. вулицю Петровського на вулицю Милорадовичів;

44. вулицю Подвойського на вулицю Олексія Фльорова;

45. вулицю Пролетарський Гай на вулицю Урочище Святе;

46. вулицю Селюка на вулицю Михайла Могилянського;

47. вулицю Сiмашка на вулицю Володимира Неговського;

48. вулицю Соколовської на вулицю Дмитра Дорошенка;

49. вулицю 50 років СРСР на вулицю Всіхсвятську;

50. вулицю Стахановцiв на вулицю Дмитра Самоквасова;

51. провулок Стахановцiв на провулок Дмитра Самоквасова;

52. вулицю Таращанську на вулицю Миколи Міхновського;

53. вулицю Фурманова на вулицю Івана Молявки;

54. провулок Фурманова на провулок Івана Молявки;

55. вулицю Клари Цеткін на вулицю Михайлофедорівську;

56. вулицю Червоногвардiйську на вулицю Льотну;

57. вулицю Черняка на вулицю Холодний Яр;

58. вулицю Щорса на вулицю Івана Мазепи;

59. провулок Щорса на провулок Попудренка.

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.