ВР ЗАТВЕРДИЛА ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ 175 МІСТ І СІЛ

Верховна Рада в рамках декомунізації ухвалила постанову "Про перейменування окремих населених пунктів та районів", відтак на мапі України з’явилося 175 нових назв замість тоталітарних топонімів радянського періоду.

Про це повідомили у прес-службі Українського інституту національної пам'яті.

На Донеччині місту Артемівськ повернуто історичну назву Бахмут. Відповідний район Донецької області змінив назву на "Бахмутський".

Місто Красний Лиман перейменовано на Лиман, Дзержинськ - на Торецьк.

Іллічівськ на Одещині отримав назву Чорноморськ, місто Червонозаводське (Лохвицький район Полтавщини) - Заводське.

Також відсьогодні остаточно змінили комуністичні назви шість смт, 163 села й селища.

Найбільше - 44 населених пункти - "декомунізовано" у Харківській області, на другому місці - Донецька область (33 н.п.), за нею – Чернігівська (25 н.п.).

Нові назви були запропоновані місцевими громадами та підтримані фахівцями УІНП.

Нагадаємо, у грудні 2015 - січні 2016 відбулися два засідання Комітету ВР з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, під час яких розглянули пропозиції органів місцевої влади щодо перейменування населених пунтів та районів.

За результатами цих обговорень і було винесена відповідна постанова.

Як відомо, в рамках реформи декомунізації нові назви замість радянських тоталітарних топонімів мають отримати 943 населені пункти України. Сьогодні ВР ухвалила рішення щодо перших 175 міст та сіл.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".