ВР ЗАТВЕРДИЛА ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ 175 МІСТ І СІЛ

Верховна Рада в рамках декомунізації ухвалила постанову "Про перейменування окремих населених пунктів та районів", відтак на мапі України з’явилося 175 нових назв замість тоталітарних топонімів радянського періоду.

Про це повідомили у прес-службі Українського інституту національної пам'яті.

На Донеччині місту Артемівськ повернуто історичну назву Бахмут. Відповідний район Донецької області змінив назву на "Бахмутський".

Місто Красний Лиман перейменовано на Лиман, Дзержинськ - на Торецьк.

Іллічівськ на Одещині отримав назву Чорноморськ, місто Червонозаводське (Лохвицький район Полтавщини) - Заводське.

Також відсьогодні остаточно змінили комуністичні назви шість смт, 163 села й селища.

Найбільше - 44 населених пункти - "декомунізовано" у Харківській області, на другому місці - Донецька область (33 н.п.), за нею – Чернігівська (25 н.п.).

Нові назви були запропоновані місцевими громадами та підтримані фахівцями УІНП.

Нагадаємо, у грудні 2015 - січні 2016 відбулися два засідання Комітету ВР з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, під час яких розглянули пропозиції органів місцевої влади щодо перейменування населених пунтів та районів.

За результатами цих обговорень і було винесена відповідна постанова.

Як відомо, в рамках реформи декомунізації нові назви замість радянських тоталітарних топонімів мають отримати 943 населені пункти України. Сьогодні ВР ухвалила рішення щодо перших 175 міст та сіл.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".