У Києві перейменували 79 вулиць із радянськими назвами

Міський голова Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про перейменування 79 вулиць столиці, які мали комуністичні назви.

Про це повідомляє офіційний сайт КМДА.

Відниці в Києві будуть вулиці й провулки названі на честь діячів ОУН і УПА, Української революції 1917-1921 років, козацьких полководців, українських істориків, письменників, церковних діячів тощо. 

Наприклад, провулок Будьонного Перший на Дарниці називатиметься провулком Василя Кука - генерал-хорунжого УПА, останнього керівника антирадянського збройного опору в Україні.

Провулок Миколи Островського перейменовано на честь Ярослава Хомова ("Лімницького") - одного з керівників бандерівського підпілля в окупованому Києві, якого стратили нацисти. 

Замість провулку Щербакова буде провулок Всеволода Петріва - генерал-хорунжого Армії УНР. Увічненими стали ще двоє військовиків Армії УНР - генерал Марко Безручко і полковник Василь Вишиваний.

Крім того, з'явилися вулиці названі на честь крутянців - Володимира Наумовича (за іронією долі - колишня Володимира Антонова-Овсієнка, чиї війська наступали на Крути) і Володимира Шульгина (екс-Івана Федька).

Вулицю Колективізації на Солом'янці переназвали на честь визначного американсько-українського дослідника Голодомору Джеймса Мейса.

Діячі української церкви віднині будуть предсталені в київській топоніміці іменами Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, Патріарха УПЦ (КП) Володимира Романюка, Патріарха УАПЦ Мстислава Скрипника, митрополита УПЦ (МП) Володимира Сабодана.

Значну частину радянських назв перейменували на честь подвижників української культури: поета і петлюрівського підпільника Григорія Чупринки, неокласиків братів ЗеровихМихайла Драй-Хмари і Юрія Клена, поета-націоналіста Євгена Маланюка, видатного дитячого письменника Всеволода Нестайка, поета і дисидента Івана Світличного, композитора та історика Гната Хоткевича тощо.

Повний список перейменувань можна переглянути на сайті КМДА.

Нагадаємо, нещодавно в Чернігові надали нові назви 59 вулицям

Київська влада розглядає варіант перейменувати Московський проспект на проспект Бандери.

Інші матеріали за темами ДЕКОМУНІЗАЦІЯ та ТОПОНІМІКА

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.