В Києві відкрилася виставка про українське жіноцтво за кордоном

У Київському міському будинку учителя відкрилася документальна виставка "Українське жіноцтво за кордоном".

В експозиції представлені документи Центрального державного архіву зарубіжної україніки, що  інформують про активну громадську, культурно-освітню та соціально-харитативну діяльність українського жіноцтва за кордоном.

Виставка розкриває долі таких яскравих представниць українського жіноцтва за кордоном, як Софія Русова, Ольга Басараб, Наталія Полонська-Василенко, Валерія О’Коннор-Вілінська, Зінаїда Вітвицька, Наталія Пазуняк, Олександра Сулима-Бойко, Стефанія Савчук, Марія Квітковська, Лідія Бурачинська та інших.

Організація державного відродження України під час маніфестації, організованої до тижня поневолених націй, 1978 р.

Відвідувачі отримають можливість ознайомитися з невідомими широкому загалу документами 16-и українських жіночих організацій, що діяли у 9-х державах на 4-х континентах світу.

Серед них Український жіночий союз в Чехословаччині, Союз українок-емігранток у Польщі, Союз українок Франції, Об’єднання українських жінок в Німеччині, Товариство українських жінок ім. Олени Теліги в Англії, Український Золотий Хрест (США), Союз українок Америки, Організація українок Канади ім. Ольги Басараб, Ліга українських католицьких жінок Канади, Комітет українок Канади, Об’єднання жінок ліги визволення України (Канада), Організація українок "Відродження" в Аргентині, Союз українок в Австралії, а також Світова федерація українських жіночих організацій.

Вхід вільний. Виставка триватиме до 31 березня 2016 р.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.