В Києві відкрилася виставка про українське жіноцтво за кордоном

У Київському міському будинку учителя відкрилася документальна виставка "Українське жіноцтво за кордоном".

В експозиції представлені документи Центрального державного архіву зарубіжної україніки, що  інформують про активну громадську, культурно-освітню та соціально-харитативну діяльність українського жіноцтва за кордоном.

Виставка розкриває долі таких яскравих представниць українського жіноцтва за кордоном, як Софія Русова, Ольга Басараб, Наталія Полонська-Василенко, Валерія О’Коннор-Вілінська, Зінаїда Вітвицька, Наталія Пазуняк, Олександра Сулима-Бойко, Стефанія Савчук, Марія Квітковська, Лідія Бурачинська та інших.

Організація державного відродження України під час маніфестації, організованої до тижня поневолених націй, 1978 р.

Відвідувачі отримають можливість ознайомитися з невідомими широкому загалу документами 16-и українських жіночих організацій, що діяли у 9-х державах на 4-х континентах світу.

Серед них Український жіночий союз в Чехословаччині, Союз українок-емігранток у Польщі, Союз українок Франції, Об’єднання українських жінок в Німеччині, Товариство українських жінок ім. Олени Теліги в Англії, Український Золотий Хрест (США), Союз українок Америки, Організація українок Канади ім. Ольги Басараб, Ліга українських католицьких жінок Канади, Комітет українок Канади, Об’єднання жінок ліги визволення України (Канада), Організація українок "Відродження" в Аргентині, Союз українок в Австралії, а також Світова федерація українських жіночих організацій.

Вхід вільний. Виставка триватиме до 31 березня 2016 р.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".