Від газет до телесеріалів: 30 років еволюції політичної агітації в Україні

Протягом 30 років незалежності України політична агітація у нашій країні пройшла шлях від звичайних газет та інформаційних бюлетенів до телевізійних серіалів. З одного боку, постійних змін зазнавала форма агітації, з іншого — деякі елементи, як-от меседжі, у ній залишалися незмінними. Окрім того, з'явився окремий вид "агітації"—"гречкосійство", тобто підкуп виборців різними матеріальними й нематеріальними благами.

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: Осман, Циган, Красавиця, Хохол та інші

Так, так, фортуна до нас не надто прихильна. Цей місяць залишить по собі сумні спогади. Та все ж могло б бути і гірше. Тривала негода – випробування для нашого духу. Та все ж ми досить зручно влаштувалися в хатині, і, коли нам чогось і бракує, то тільки фізичних навантажень, таких необхідних, коли потураєш своєму апетиту.

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: пам'ятки на наступний рік

День розчарування. Розпогодилось, ніч була ясна, хоч і холодна, температура помітно ниже нуля, різкий вітер. Та невдовзі після старту ми вийшли на дуже погану поверхню. Поні часто загрузали в снігу по коліна, а нанесений хуртовиною м'який сніг лежав купами, спричиняючи сильне тертя полозів

Іван Синєпалов: Щоденники Скотта: поні з вантажем та норвежець на лижах

Ми побачили за чверть милі на північ якийсь темний предмет. Я пройшовся туди і виявив, що то верхівки двох наметів, похованих більше, ніж наполовину. Мабуть, це намети Шеклтона. Поміж ними спав полинялий імператорський пінгвін. Брезент на одному з наметів ніби неушкоджений, а з другого наполовину зірваний

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: табір, стара хатина та день відпочинку

Було щось гнітюче у цьому – знайти стару хатину в такому занедбаному стані. Я дуже розраховував побачити старі мітки та хатини неушкодженими. Усвідомлювати, що старі затишок і радість пішли звідси, було нестерпно розпачливо. Це ж основоположний вияв людської цивілізованості – дійшовши до таких місць, залишати по собі якнайбільше затишку тим, хто прийде після

Арештована коляда 1972 року: світлини й документи онлайн

20 документів про різдвяний вертеп 1972 року, відразу після якого почалась одна з наймасштабніших операцій КҐБ проти дисидентів, опублікували у вільному доступі на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: свобода після двадцяти днів у кризі

У переддень Нового року ми досягнули моря Росса, але ще не досягнули краю наших нещасть. Жахлива видалась ніч. На першій вахті ми відхилилися на два румби і встановили косе вітрило. Наші умови це не покращило, але принаймні додало швидкості.

Жанна Максименко-Довгич: In memoriam: Сашко Євтушенко

Сашко Євтушенко як людина системна й далекоглядна потурбувався про нас, заархівуваd найважливішу частину свого дослідницького й журналістського доробку на порталі Рок-око

Державний архів Київської області оприлюднив метричні книги 1919-1933 років

До уваги користувачів – цифрові копії 236 архівних справ - книг реєстрації актів про народження, укладення та розірвання шлюбу, смерть мешканців населених пунктів чотирьох колишніх районів Київщини

У Києві відкрили меморіальну дошку Стусу і Світличному

Меморіальну дошку на вшанування пам’яті Василя Стуса і Івана Світличного встановили на фасаді Національної академії наук України (вул. Грушевського, 4)

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: фортуна знов надзвичайно мінлива

Обставини складалися якнайгірше: знадобилося майже пів години, аби зрушити, значно більше години на те, щоб пробитися до однієї з великих крижин, про які я вже згадував; а тоді мені на жах корабель відмовився йти далі

Богдан Червак: Андрій Мельник і ІІ Великий Збір українських націоналістів

Нещодавно посольства Держави Ізраїль і Республіки Польща у різкій формі вимагали від України не відзначати 130-ту річницю дня народження Голови ОУН полковника Андрія Мельника. Очевидно, що Україна як незалежна держава краще знає яких героїв шанувати. І все ж питання, ким для України є Андрій Мельник, і чому досі проти нього діють міфи радянської і російської пропаганди, залишається відкритим, оскільки його життєвий шлях, на жаль, залишається маловідомим, а отже належним чином не осмисленим

АНОНС: Онлайн-інтерв’ю з Сергієм Плохієм

Онлайн-інтерв’ю з Сергієм Плохієм - професором історії України Гарвардського університету, директором Українського наукового інституту, автором книг "Брама Європи", "Убивство в Мюнхені" та інших

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Фортеця української вільної науки

Дипломи Української Господарської Академії здобули 560 студентів. Інженерами стали 439 вихідців із Великої України, 50 галичан, 42 кубанці, 9 білорусів, 1 чех (з Радомишльського повіту), по 3 українці з Бессарабії та Буковини, по одному з Прящівщини і Зеленого Клину, двоє уродженців Донщини і восьмеро вихідців із різних російських губерній