На Закарпатті вулицю Леніна перейменували на Леннона

Вулицю Леніна в селі Калини Тячівського району Закарпаття перейменовано на вулицю Джона Леннона - співзасновника групи "Бітлз".

Відповідне розпорядження підписав голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль, повідомляють Тексти.

Окрім того, з’явилися вулиці, які будуть носити імена загиблих воїнів АТО, видатних митців та громадських діячів часів Підкарпатської Русі, Чехословаччини, Угорщини, славетних вихідців закарпатського краю, які мали "позитивний вплив на політичне й культурне життя регіону".

Згідно з законом "Про засудження тоталітарних режимів" голова ОДА має право самостійно ухвалювати рішення про перейменування, якщо місцеві громади не змогли цього зробити у визначені терміни.

"Кілька вулиць були змінені за пропозицією сільських громад (вони не встигли оформити перейменування у відведений законом строк), - пояснив Москаль. - А решта, в тому числі вулиці на честь загиблого в АТО Віктора Маркуся, президента Чехословаччини Томаша Масарика, видатних угорських та румунських діячів літератури й мистецтва, а також учасника "Бітлз" Джона Леннона я змінив на власний розсуд".

Голова ОДА пообіцяв, що наступні розпорядження з "декомунізації" топонімів Закарпаття будуть "підписані найближчим часом".

ТАКОЖ: У Ліверпулі відкрили пам'ятник The Beatles. ФОТО

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.