На Закарпатті вулицю Леніна перейменували на Леннона

Вулицю Леніна в селі Калини Тячівського району Закарпаття перейменовано на вулицю Джона Леннона - співзасновника групи "Бітлз".

Відповідне розпорядження підписав голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль, повідомляють Тексти.

Окрім того, з’явилися вулиці, які будуть носити імена загиблих воїнів АТО, видатних митців та громадських діячів часів Підкарпатської Русі, Чехословаччини, Угорщини, славетних вихідців закарпатського краю, які мали "позитивний вплив на політичне й культурне життя регіону".

Згідно з законом "Про засудження тоталітарних режимів" голова ОДА має право самостійно ухвалювати рішення про перейменування, якщо місцеві громади не змогли цього зробити у визначені терміни.

"Кілька вулиць були змінені за пропозицією сільських громад (вони не встигли оформити перейменування у відведений законом строк), - пояснив Москаль. - А решта, в тому числі вулиці на честь загиблого в АТО Віктора Маркуся, президента Чехословаччини Томаша Масарика, видатних угорських та румунських діячів літератури й мистецтва, а також учасника "Бітлз" Джона Леннона я змінив на власний розсуд".

Голова ОДА пообіцяв, що наступні розпорядження з "декомунізації" топонімів Закарпаття будуть "підписані найближчим часом".

ТАКОЖ: У Ліверпулі відкрили пам'ятник The Beatles. ФОТО

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.