В Ліверпулі відкрили пам'ятник The Beatles. ФОТО

На набережній міста Ліверпуль (Британія) з'явилася бронзову скульптура The Beatles, які в 1960-х почали тут свою музичну кар'єру.

Про це повідомляє Tribune із посиланням на агенцію "Франс прес".

"Ліверпульська четвірка" представлена в натуральний зріст і важить 1,2 тонни.

Пам'ятник відкрила сестра Джона Леннона Джулія Бейрд.

Скульптурна композиція виконана за фотографією The Beatles 1963 року.

Зліва направо: Пол Маккартні, Джордж Гаррісон, Рінґо Старр, Джон Леннон

Автор монументу, встановленого на ліверпульській набережній Pier Head - скульптор Енді Едвардс.

Бітлаки :) на зорі кар'єри. Фото, яким надихався автор пам'ятника

Ініціатори встановлення пам'ятника сподіваються, що він стане "ритуальним місцем" для шанувальників творчості "бітлів" і опорною точкою для туристів.

 

Відкриття монументу приурочили до 50-річчя з дня, коли The Beatles відіграли свій останній концерт у рідному місті.

Встановлення пам'ятника профінансував ліверпульський клуб Cavern Club ("Печера"), який 50 років тому відкрив музичний колектив світові.

З 1961-го по 1963 рік The Beatles виступили у клубі 292 рази. Саме там у листопаді 1961 року майбутній продюсер "бітлів" Брайан Епштейн вперше побачив їхній виступ.

 

The Beatles було створено чотирма громадянами Великої Британії в Ліверпулі у 1960 році.

Інше цікаве за темою МУЗИКА

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.

Чеський Нобель: Ярослав Сейферт

Телеведучий державного телебачення Чехословаччини, сидячи на невиразному блакитному тлі в студії, так само невиразно вичавив з себе повідомлення: «Сьогодні в Стокгольмі вручили Нобелівську премію з літератури також народному митцеві Ярославові Сейферту». Надворі був 1984 рік, і реверанс Нобелівського комітету в бік письменника соціалістичної Чехословаччини був для пізньо-тоталітарного режиму радше проблемою, ніж визнанням