ВЕРХОВНА РАДА ПЕРЕЙМЕНУВАЛА ДНІПРОПЕТРОВСЬК. Доповнено

Сьогодні трьома постановами український парламент перейменував 9 районів та 291 населений пункт, у тому числі 7 міст.

Про це повідомив Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

Постановою № 3864 Дніпропетровськ перейменували на Дніпро. "За" проголосувало 247 депутатів.

Згідно з постановою № 4085 "Про перейменування окремих населених пунктів та районів" нові назви отримали 9 районів та 278 населених пунктів, серед яких 6 міст та 11 селищ міського типу.

Серед міст нові назви отримали: Артемове – Залізне, Дніпродзержинськ – Кам’янське, Комсомольськ – Горішні Плавні, Кузнецовськ – Вараш, Ульяновка – Благовіщенське, Цюрупинськ – Олешки.

Щодо районів: Дніпропетровський район став Дніпровським, Краснолиманський та Першотравневий Донецької області відповідно Лиманським і Мангушським, Червоноармійський Житомирської області – Пулинським, Уляновський Кіровоградської області – Благовіщенським, Жовтневий у Миколаївській області – Вітовським, Красоокнянський та Фрунзівський Одеської області відповідно Окнянським та Захарівським.

Постанова № 4691 перейменувала 11 сіл та 1 селище.

"Протягом року реформи декомунізації позбулися тоталітарної пропаганди у своїх назвах 1002 адміністративно-територіальні одиниці (про попередні перейменування читайте за лінком). Це майже завершене завдання з очищення мапи України від комуністичних назв. Серед великих міст на черзі перейменування лише Кіровограда", – говорить Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович.

Нагадаємо, у промові на церемонії вшанування пам’яті жертв політичних репресій Президент України Петро Порошенко  застеріг громади від повернення імперських назв:

"Я не дозволю, щоби карту України знову заплямували новоросійськими топонімами! Прошу всіх зрозуміти, дорогі українці, що гібридна війна завжди починається з ідеологічного наступу. Грубій військовій силі зазвичай передує так звана soft power (м’яка сила). Перш ніж цілити в тіла, вбивають душу. Перед тим як вийняти серце, розріджують мозок".

Як відомо, 21 травня 2015 року набули чинності декомунізаційні закони. В рамках реформи громадянам надано вільний доступ до архівних матеріалів радянського періоду та передбачено зміни назв населених пунктів, географічних об'єктів та місцевої топоніміки яка містить елементи тоталітарної пропаганди.

Інші матеріали за темами ДНІПРОПЕТРОВСЬК та ДЕКОМУНІЗАЦІЯ

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.