ВЕРХОВНА РАДА ПЕРЕЙМЕНУВАЛА ДНІПРОПЕТРОВСЬК. Доповнено

Сьогодні трьома постановами український парламент перейменував 9 районів та 291 населений пункт, у тому числі 7 міст.

Про це повідомив Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

Постановою № 3864 Дніпропетровськ перейменували на Дніпро. "За" проголосувало 247 депутатів.

Згідно з постановою № 4085 "Про перейменування окремих населених пунктів та районів" нові назви отримали 9 районів та 278 населених пунктів, серед яких 6 міст та 11 селищ міського типу.

Серед міст нові назви отримали: Артемове – Залізне, Дніпродзержинськ – Кам’янське, Комсомольськ – Горішні Плавні, Кузнецовськ – Вараш, Ульяновка – Благовіщенське, Цюрупинськ – Олешки.

Щодо районів: Дніпропетровський район став Дніпровським, Краснолиманський та Першотравневий Донецької області відповідно Лиманським і Мангушським, Червоноармійський Житомирської області – Пулинським, Уляновський Кіровоградської області – Благовіщенським, Жовтневий у Миколаївській області – Вітовським, Красоокнянський та Фрунзівський Одеської області відповідно Окнянським та Захарівським.

Постанова № 4691 перейменувала 11 сіл та 1 селище.

"Протягом року реформи декомунізації позбулися тоталітарної пропаганди у своїх назвах 1002 адміністративно-територіальні одиниці (про попередні перейменування читайте за лінком). Це майже завершене завдання з очищення мапи України від комуністичних назв. Серед великих міст на черзі перейменування лише Кіровограда", – говорить Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович.

Нагадаємо, у промові на церемонії вшанування пам’яті жертв політичних репресій Президент України Петро Порошенко  застеріг громади від повернення імперських назв:

"Я не дозволю, щоби карту України знову заплямували новоросійськими топонімами! Прошу всіх зрозуміти, дорогі українці, що гібридна війна завжди починається з ідеологічного наступу. Грубій військовій силі зазвичай передує так звана soft power (м’яка сила). Перш ніж цілити в тіла, вбивають душу. Перед тим як вийняти серце, розріджують мозок".

Як відомо, 21 травня 2015 року набули чинності декомунізаційні закони. В рамках реформи громадянам надано вільний доступ до архівних матеріалів радянського періоду та передбачено зміни назв населених пунктів, географічних об'єктів та місцевої топоніміки яка містить елементи тоталітарної пропаганди.

Інші матеріали за темами ДНІПРОПЕТРОВСЬК та ДЕКОМУНІЗАЦІЯ

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.