Виповнюється 75 років, як у Бабиному Яру розпочалися масові розстріли. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ

29 вересня, у 75-ті роковини початку масових розстрілів, відбудуться загальнодержавні жалобні заходи в Національному історико-меморіальному заповіднику "Бабин Яр".

Україна і світ вшановують жертв злочину, що забрав понад 100 тисяч життів. Цього тижня розпочалися, а наступного продовжаться пам'ятні заходи.

Бабин Яр став символом Голокосту в Україні та братською могилою для понад ста тисяч цивільних громадян і військовополонених. З вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки та айзантцгрупи СД разом із військовою та цивільною владою Києва.

Жертвами нацистів стали євреї, роми, українські націоналісти, радянські військовополонені, пацієнти київської психіатричної лікарні та інші національні чи соціальні групи, яких окупанти вважали ворогами або ж "просто зайвими".

"Дорога смерті", якою пройшли десятки тисяч євреїв 29 вересня 1941 року, пролягала від Лук’янівської площі по вул.Мельникова до перших воріт Єврейського кладовища, далі – на вул. Кагатну (нині – сім’ї Хохлових), потім по вул. Табірній (нині – Дорогожицькій).

Біля входу до Братського кладовища у євреїв відбирали гроші, коштовності, документи, а також наказували залишати речі й верхній одяг. У кінці Братського (Воїнського) кладовища (нині – територія телевежі) люди повертали у прохід між огорожею кладовища та краєм яру.

Розстріл відбувався на майже півкілометровому відтинку яру, який починався біля пам’ятника 1976 р., а закінчувався за теперішньою станцією метро "Дорогожичі". Упродовж 29-30 вересня 1941 року тут загинула 33 771 особа. Станом на 12 жовтня загальна кількість страчених перевищила 51 тисячу.

Із середини жовтня у Бабиному Яру та його околицях розстрілюють комуністів-підпільників, ромів, душевнохворих, заручників, моряків Дніпровської флотилії.

Взимку 1941-1942-го у Бабиному Яру загинули члени Організації українських націоналістів. Із кінця зими 1942-го до вересня 1943-го Бабин Яр заповнюють своїми тілами в основному в'язні Сирецького концтабору, здебільшого підпільники – українські націоналісти й радянські партизани.

Детальніша історична довідка про трагедію Бабиного Яру – за лінком.

Заходи, що відбудуться наступного тижня у Києві, покликані пригадати всіх жертв, а також акцентувати увагу на майбутньому Бабиного Яру як місці пам'яті, яке об'єднає розрізнені наразі пам'яті про трагедію.

Програма заходів до 75-х роковин трагедії Бабиного Яру за участі Українського інституту національної пам'яті 

 

 

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.