Виповнюється 75 років, як у Бабиному Яру розпочалися масові розстріли. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ

29 вересня, у 75-ті роковини початку масових розстрілів, відбудуться загальнодержавні жалобні заходи в Національному історико-меморіальному заповіднику "Бабин Яр".

Україна і світ вшановують жертв злочину, що забрав понад 100 тисяч життів. Цього тижня розпочалися, а наступного продовжаться пам'ятні заходи.

Бабин Яр став символом Голокосту в Україні та братською могилою для понад ста тисяч цивільних громадян і військовополонених. З вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки та айзантцгрупи СД разом із військовою та цивільною владою Києва.

Жертвами нацистів стали євреї, роми, українські націоналісти, радянські військовополонені, пацієнти київської психіатричної лікарні та інші національні чи соціальні групи, яких окупанти вважали ворогами або ж "просто зайвими".

"Дорога смерті", якою пройшли десятки тисяч євреїв 29 вересня 1941 року, пролягала від Лук’янівської площі по вул.Мельникова до перших воріт Єврейського кладовища, далі – на вул. Кагатну (нині – сім’ї Хохлових), потім по вул. Табірній (нині – Дорогожицькій).

Біля входу до Братського кладовища у євреїв відбирали гроші, коштовності, документи, а також наказували залишати речі й верхній одяг. У кінці Братського (Воїнського) кладовища (нині – територія телевежі) люди повертали у прохід між огорожею кладовища та краєм яру.

Розстріл відбувався на майже півкілометровому відтинку яру, який починався біля пам’ятника 1976 р., а закінчувався за теперішньою станцією метро "Дорогожичі". Упродовж 29-30 вересня 1941 року тут загинула 33 771 особа. Станом на 12 жовтня загальна кількість страчених перевищила 51 тисячу.

Із середини жовтня у Бабиному Яру та його околицях розстрілюють комуністів-підпільників, ромів, душевнохворих, заручників, моряків Дніпровської флотилії.

Взимку 1941-1942-го у Бабиному Яру загинули члени Організації українських націоналістів. Із кінця зими 1942-го до вересня 1943-го Бабин Яр заповнюють своїми тілами в основному в'язні Сирецького концтабору, здебільшого підпільники – українські націоналісти й радянські партизани.

Детальніша історична довідка про трагедію Бабиного Яру – за лінком.

Заходи, що відбудуться наступного тижня у Києві, покликані пригадати всіх жертв, а також акцентувати увагу на майбутньому Бабиного Яру як місці пам'яті, яке об'єднає розрізнені наразі пам'яті про трагедію.

Програма заходів до 75-х роковин трагедії Бабиного Яру за участі Українського інституту національної пам'яті 

 

 

 

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.