25 березня 1917

Ім'я мецената Євгена Чикаленка може з'явитися на карті Києва

Комісія КМДА з питань найменувань підтримала перейменування вул. Льва Толстого в центрі Києва на вул. Євгена Чикаленка.

Про це "Історичній правді" повідомило джерело в КМДА. Відомо, що відповідну пропозицію внесли Український інститут національної пам'яті та Просвітницький центр ім. Євгена Чикаленка.

Саме на теперішній вул. Льва Толстого містився маєток Чикаленка, де він проживав. Між іншим, у Києві є ще дві вулиці, один провулок, одна площа і станція метро імені Льва Толстого. 

Незабаром питання буде винесено на громадське обговорення.

ДОВІДКА:

Євген Чикаленко (1861-1929) - визначний український громадський діяч, меценат, агроном, видавець, публіцист. У 1908 р. був ініціатором заснування Товариства українських поступовців і його фактичним неофіційним головою. Доклався до поширення національної свідомості заснуванням українських щоденних газет на Наддніпрянщині - "Громадська думка" (1906) і "Рада" (1906-1914).

Фінансував видання творів Володимира Винниченка та Володимира Уманця-Комарова та ін. Був головним фундатором Академічного дому (гуртожитку для студентів) у Львові. Чикаленку належать слова: "Україну потрібно любити не тільки до глибини душі, а й до глибини власної кишені".

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".