У Чехії відкрили меморіальну дошку на честь найвідоміших вишів української еміграції. ФОТО

У чеському місті Подебради під Прагою на будівлі замку урочисто відкрили меморіальну таблицю в пам'ять про Українську господарську академію та Український технічно-господарський інститут.

Про це пише "Радіо Свобода". Обидві установи діяли в стінах замку відповідно в 1922–1935 і 1932–1945 роках.

Встановлення пам'ятного знаку відбулося за підтримки посольства України в Чехії. На урочистій церемонії був присутній мер Модебрадів Ладіслав Лангр та діячі української громади.

Фото: Радіо "Свобода" 


Діяльність УГА попервах була можливою завдяки фінансовій підтримці чехословацького уряду. Наприклад, бюджет на 1927 рік складав 2,8 млн чехословацьких корон. Проте в на початку 1930-х років влада Чехословаччини скоротила фінансування, тому академію довелося ліквідувати, а навчально-педагогічну працю взяв на себе Український технічно-господарський інститут заочного навчання.

Загалом, академія випустила 786 фахівців, переважно українських емігрантів, а також чехів, словаків і білорусів. 

Ректорами УГА були: батько письменниці Олени Теліги Іван Шовгенів (1922–1925, 1926–1927), колишній міністр рільництва УНР Борис Іваницький (1925–1926 і 1928–1935), колишній міністр шляхів УНР (1919-1920) та учасник Другого зимового походу Сергій Тимошенко (1927–1928).

Фото: Посольство України в Чехії

Студентами академії були, серед інших, поети Євген Маланюк, Леонід Мосендз, Наталка Лівицька-Холодна, відомий бандурист, чоловік Олени Теліги Михайло Теліга, майбутній винахідник Олександр Ярошевський, учасник визвольної боротьби, кубанський українець Василь Прохода та інші.

Як повідомлялося раніше,  у 2015 році вийшла друком книга "Подєбрадський полк" Армії УНР", де вміщено 400 біографій вояків регулярних та іррегулярних українських збройних формацій 1-ї половини ХХ ст. – студентів і випускників Української господарської академії в Подебрадах. 

Дивіться також:

Могили наших у Празі. Прогулянка Ольшанським кладовищем

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.