У США знайшли в річці пляшку з листом, який написали 95 років тому

У США у штаті Мічиган капітан човна пірнала з аквалангом у річці Чебойган і знайшла пляшку з повідомленням 1926 року.

Про це повідомляє CNN.

 

Капітан Дженніфер Даукер пірнала з аквалангом, щоб помити вікна на дні човна. Пляшка перебувала на глибині понад 3 метри і була заповнена водою приблизно на 2/3.

Записка була датована листопадом 1926 року, у ній було написано наступне: "Чи зможе людина, яка знайде цю пляшку, повернути її Джорджу Морроу (місто Чебойган, штат Мічиган) і сказати, де вона була знайдена".

Пані Даукер порадили покласти лист в морозильну камеру, щоб він просох. За її словами, Чебойган — невелике місто, і вона знала, що в цьому районі живуть кілька Морроу, тому розмістила фотографії на сторінці своєї компанії у Facebook і сподівалася, що це побачать її підписники.

Коли вона прокинулася, її пост став віральним — ним поділилися понад 100 тисяч разів і залишили понад 6 тисяч коментарів.

У День батька 20 червня вона отримала звістку від Мішель Прімо — дочки Джорджа Морроу. Жінка розповіла CNN, що її немає у Facebook, але їй несподівано зателефонувала абсолютно незнайома людина, яка побачила пост Даукер і вирішила розшукати її.

Мішель Прімо впізнала почерк свого батька, хоча записка була написана приблизно за 20 років до її народження. Прімо сказала, що записку тато залишив, коли йому було 17 або 18 років. Він помер у 1995 році.

Капітан Даукер хотіла повернути дівчині записку і пляшку, але Прімо вирішила, що та повинна залишити їх собі.

"Я подумала, що краще за все було б віддати це їй. Вона знайшла його, і це дозволить зберегти імʼя мого батька", — зазначила Прімо.

Пізніше Даукер заявила, що планує повісити записку у рамці на човні або в офісі компанії.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".