«Довженко-Центр» сформував рейтинг 100 найкращих українських фільмів усіх часів

Національний центр Олександра Довженка презентував свій рейтинг 100 найкращих українських фільмів усіх часів.

Відповідний рейтинг розмістили на сайті центру.

 

Рейтинг формувався на основі опитування 70 кінокритиків. Кожен з них формував свій перелік із 10 найкращих фільмів, а потім під час підрахунку загальних результатів враховувалася кількість згадувань фільму та його місце в особистих рейтингах кожного кінокритика.

"Це спроба нарешті сформувати канон того, чим є і чим було українське кіно протягом понад ста років свого існування. Фактично це список стрічок, рекомендованих до перегляду всім, хто цікавиться українським кінематографом", — зазначив керівник кіноархіву "Довженко-Центру", співкоординатор проєкту Олександр Телюк.

Перше місце посіла стрічка режисера Сергія Параджанова "Тіні забутих предків", яка була знята у 1964 році. Також у трійку найкращих увійшли "Земля" Олександра Довженка (1930 рік) та "Людина з кіноапаратом" Дзиґи Вертова (1930 рік).


Загалом перелік 10 найкращих має такий вигляд:


"Тіні забутих предків" (1964), Сергій Параджанов;

"Земля" (1930), Олександр Довженко;

"Людина з кіноапаратом" (1930), Дзиґа Вертов;

"Племʼя" (2014), Мирослав Слабошпицький;

"Камінний хрест" (1968), Леонід Осика;

"Астенічний синдром" (1989), Кіра Муратова;

"Польоти уві сні та наяву" (1982), Роман Балаян;

"Білий птах з чорною ознакою" (1970), Юрій Іллєнко;

"Довгі проводи" (1971), Кіра Муратова;

"Вавилон ХХ" (1979), Іван Миколайчук.


Найдавнішим фільмом, який увійшов у топ-100, стала стрічка "Ордер на арешт" (58 місце) Георгія Тасіна, яку відзняли в 1926 році. А найсучаснішим — фільм "Земля блакитна ніби апельсин" (34 місце) Ірини Цілик, який презентували в 2020 році.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.