АНОНС: лекція "Вбивство Коновальця: хайп і побрехеньки кіллера Судоплатова"

Експертний корпус організовує онлайн-лекцію історика Володимир Бірчака - "Вбивство Коновальця: хайп і побрехеньки кіллера Судоплатова"

23 червня о 20:00 відбудеться онлайн-лекція історика Володимир Бірчака - "Вбивство Коновальця: хайп і побрехеньки кіллера Судоплатова"

 

23 травня 1938 року у Роттердамі був вбитий Євген Коновалець.

 Коли СРСР запланував операцію із ліквідації очільника ОУН і чи давав дозвіл на її початок особисто Сталін?

 Хто із агентів радянської спецслужби ввійшов у найближче оточення Коновальця?

 Чому і що кіллер Судоплатов у своїх мемуарах вигадав, прибрехав та перекрутив?

На лекції розберемо мемуари Павла Судоплатова, а також звіримо їх із офіційними даними голландської поліції, свідченнями учасників ОУН та документами ЧК-КҐБ.

Володимир Бірчак - історик, заступник головного редактора "Історичної правди", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, заступник директора Архіву СБУ (2014-2016).

Модерує захід - Аліна Карбан, проєктна менеджерка освітньої платформи "Експертний Корпус".

Передбачено формат онлайн та наживо. Відеозаписи будуть у вільному доступі на fb-сторінці - https://www.facebook.com/ExpertCorps

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.