Польські історики виступили проти політизації історичної науки

Польські академічні історики протестують проти інструменталізації науки в політичних цілях.

Про це йдеться у "Декларації учасників Форуму дослідників новітньої історії", який пройшов у Варшаві, оприлюдненій 10 грудня на сайті Польського історичного товариства.

"Говоримо за автономію історіографії, академічного світу та інституції культури, за їх нехалежність від влади без огляду на політичні вподобання. Виступаємо проти інструменталізації історії заради одномоментних політичних цілей або чиїхось приватних інтересів", - пишуть науковці в заяві.

На їхню думку, історична політика, яку також називають політикою пам’яті, повинна розбудувати національну та громадянську спільноту, спираючись на багатство світоглядів, і поважати різноманітні точки зору.  

Фундаментом для цього вчені мужі називають: повагу до історичних фактів, які є наслідком критичного аналізу джерел і усвідомлення складності польської історії.

"Турбота про плюралістичний вимір повинна бути турботою всіх дослідників без огляду на світоглядну різницю та спеціальності, які вони представляють", - наголошують підписанти "Декларації".

Історики переконані, що "поділи і суперечки є сутністю демократичного публічного життя, але у сфері історії не можна нехтувати засадами взаємоповаги і доходити до трактування як ворогів людей інших поглядів, які стосуються минулого і форми національної спільноти".

Декларацію підписали професор, доктор габілітований Кшиштоф Мікульський від імені Польського історичного товариства і професор, доктор габілітований Томаш Шрамм як Голова Комітету історичних наук при Польській академії наук.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.