"То була неволя". У Києві вшанують остарбайтерів. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні пройдуть пам’ятні заходи на честь ушанування 75-ї річниці початку вивезення остарбайтерів до Третього Райху.

75 років тому розпочалося примусове вивезення населення України в Німеччину. Із часів використання рабської праці примусові роботи в Німеччині під час Другої світової війни були наймасовішим застосуванням праці іноземців в економіці окремої держави. За приблизними підрахунками, 1,72,4 млн українців були вивезені у Німеччину.

Перебуваючи на роботах у Третьому райху, "остарбайтери" виснажливо працювали, голодували, помирали від інфекційних хвороб і виснаження. Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі у 1946 році визнав примусову працю іноземців, яку використовували в нацистській Німеччині, злочином проти людяності та порушенням норм міжнародного права.

 

Для вшанування цієї трагічної річниці 18 січня у Національному музеї історії України у Другій світовій війні (Київ, Лаврська 27) пройдуть пам’ятні заходи:

12:00: "Остарбайтери" – музейна рефлексія в експозитарному просторі.

  • Презентація музейної колекції та нових досліджень проблеми заступником генерального директора Національного музею історії України у Другій світовій війні Любов’ю Легасовою
  • Спогади Надії Слєсарєвої та інших колишніх "остарбайтерів".

12:30: Українці на примусових роботах у нацистській Німеччині. До історії проблеми.

Виступи:

  • Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В'ятровича.
  • Президента Громадської організації "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність" Ігоря Лушнікова.
  • Завідувача відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України Олександра Лисенка.
  • Дослідника історії Другої світової війни, колекціонера Дмитра Піркла.

14:00: "Музейна платформа історика".

Зустріч із науковим співробітником Інституту історії України НАН України Тетяною Пастушенко. Тема: "Українські примусові робітники в нацистській Німеччині. Довгий шлях до визнання".

Також під час заходу відбудеться показ документальних свідчень українських примусових робітників.

Місце: вул. Лаврська, 27, м. Київ, Україна

Вхід вільний. Подія у "Facebook" за посиланням.

Організатори: Національний музей історії України у Другій світовій війні, Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАН України, громадська організація Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"

Контакти: Тел. 097 198 98 07 Аліна Малород – реєстрація преси; e-mail: warmuseum.kiev@gmail.com.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.