АНОНС: У Києві прочитають лекцію "Євген Чикаленко — свідок Української революції"

У Національному музеї історії України розкажуть про революційні події доби УНР. У фокусі лекції - "Щоденник" Євгена Чикаленка.

Про "Щоденник" Євгена Чикаленка оповідатиме Інна Старовойтенко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства.

"Щоденник" — це унікальний особистий літопис подій Української революції. Це - одне з найбільш докладних свідчень буремної доби. Проте це не тільки свідчення, але і одна з перших спроб проаналізувати поразки революційного процесу, дати персональні оцінки провідникам революції.

 

Євген Чикаленко є одним із найяскравіших діячів українського національного руху кінця ХІХ—початку ХХ ст.

Виходець з поміщицької родини, він ще в шкільні роки познайомився з майбутніми корифеями українського театру, а зі студентських років брав участь у діяльності української громади та зазнав переслідувань царського режиму.

Успішний агроном і новатор ведення сільського господарства, він також був активним діячем національного руху, видавцем, виступав меценатом багатьох українських культурницьких проектів.

У часи Української революції Чикаленко брав участь у важливих державних нарадах, отримував пропозиції щодо державних посад, проте відхиляв їх. У цей час він активно листувався з провідними українськими політиками Володимиром Винниченком, Андрієм Ніковським, Сергієм Єфремовим, Петром Стебницьким, сином Левком Чикаленком.

Водночас він вів свій "Щоденник", у якому, відтворюючи канву важливих фактів, давав і перші прогнози щодо перспектив українського державотворення, оцінював політичні акції, висловлювавставлення до політичних курсів української влади та її провідників.

Робота над "Щоденником" активно тривала і в Галичині, куди Чикаленко був змушений переїхати через захоплення більшовиками Києва.

Субота, 21 січня, 16:00.

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2)

Вхід до музею на лекцію — 30 грн. Прохання попередньо зареєструватися за формою.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.