АНОНС: У Києві прочитають лекцію "Євген Чикаленко — свідок Української революції"

У Національному музеї історії України розкажуть про революційні події доби УНР. У фокусі лекції - "Щоденник" Євгена Чикаленка.

Про "Щоденник" Євгена Чикаленка оповідатиме Інна Старовойтенко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства.

"Щоденник" — це унікальний особистий літопис подій Української революції. Це - одне з найбільш докладних свідчень буремної доби. Проте це не тільки свідчення, але і одна з перших спроб проаналізувати поразки революційного процесу, дати персональні оцінки провідникам революції.

 

Євген Чикаленко є одним із найяскравіших діячів українського національного руху кінця ХІХ—початку ХХ ст.

Виходець з поміщицької родини, він ще в шкільні роки познайомився з майбутніми корифеями українського театру, а зі студентських років брав участь у діяльності української громади та зазнав переслідувань царського режиму.

Успішний агроном і новатор ведення сільського господарства, він також був активним діячем національного руху, видавцем, виступав меценатом багатьох українських культурницьких проектів.

У часи Української революції Чикаленко брав участь у важливих державних нарадах, отримував пропозиції щодо державних посад, проте відхиляв їх. У цей час він активно листувався з провідними українськими політиками Володимиром Винниченком, Андрієм Ніковським, Сергієм Єфремовим, Петром Стебницьким, сином Левком Чикаленком.

Водночас він вів свій "Щоденник", у якому, відтворюючи канву важливих фактів, давав і перші прогнози щодо перспектив українського державотворення, оцінював політичні акції, висловлювавставлення до політичних курсів української влади та її провідників.

Робота над "Щоденником" активно тривала і в Галичині, куди Чикаленко був змушений переїхати через захоплення більшовиками Києва.

Субота, 21 січня, 16:00.

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2)

Вхід до музею на лекцію 30 грн. Прохання попередньо зареєструватися за формою.

Убити одного, щоб врятувати мільйони. Атентат Миколи Лемика

21 жовтня виповнюється 85 років з дня, коли український юнак Микола Лемик зробив постріл в обороні мільйонів. У 1933 році, коли на Великій Україні лютував Голодомор організований радянською владою, він здійснив атентат на начальника канцелярії радянського консульства у Львові Олексія Майлова.

Допоможіть історичній правді! 1 000 000 на день народження

Ми існуємо на пожертви наших читачів. Без цієї допомоги «Історична правда» перестане існувати. Якщо ви вважаєте, що подальше існування "Історичної правди" необхідне українському суспільству – прочитайте цей текст до кінця!

Перша академічна нерухомість: як пансіон графині Левашової став власністю Української академії наук

У Києві добре відомий триповерховий будинок по вулиці Володимирській, 54. З лютого 1919 року будинок є власністю Академії наук, це штаб-квартира Президії НАНУ. Власністю Академії він став завдяки Павлу Скоропадському та його дружині Олександрі, Володимиру Вернадському, Агатангелу Кримському і... Антону Денікіну.

"Невидима рука" олігархії. Кому англійці мають бути вдячні за "Велику хартію вольностей"

Ніхто не може бути покараний інакше, аніж за рішенням суду. Податки мають стягуватися лише за згодою тих, хто їх сплачує. Депутат повинен бути захищений від переслідувань з політичних міркувань. Все це ще в 1215 році було зафіксовано у "Великій хартії вольностей".