В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ ЗАБЛОКУВАЛИ ДОСТУП ДО "ІСТОРИЧНОЇ ПРАВДИ". ЗАЯВА РЕДАКЦІЇ

Редакція найбільш популярного сайту про українське минуле звертається до правозахисних організацій через протиправне обмеження його роботи у окупованому Росією Криму.

Днями редакція "Історичної правди" отримала чисельні підтвердження, що в окупованому Росією Криму доступ до нашого сайту був обмежений. У більшості випадків під час спроби зайти на сайт монітори комп’ютерів показують помилку "403 (Заборонено!)".

Введення обмежень доступу до "Історичної правди" відбулося навіть не через рішення "Роскомнадзору", яким часто намагаються надати подібним протиправним обмеженням свободи слова вигляду законності. Виглядає, що це відбулося через негласну заборону і кримські провайдери імітують помилку недоступності сайту. Редакція "Історичної правди" не отримувала від окупаційної влади жодних повідомлень, попереджень або вимог.

Користувачі нашого сайту неодноразово інформували, що проблеми із доступом до сайту почалися влітку минулого 2016 року.

 

Ми усвідомлювали, що "Історична правда" є незручним ресурсом для прихильників диктатури, для тих, хто вважає, що "розпад СРСР – це найбільша геополітична катастрофа ХХ століття", хто виправдовує злочини тоталітаризму тим, що "Сталін – це ефективний менеджер". Така тиха заборона сайту є лише черговим доказом того, що цензура в Криму набирає обертів і будь-яка позиція, що не збігається з позицією офіційної пропаганди потрапляє під заборону.

Редакція "Історичної правди" вважає, що такі дії є обмеженням свободи слова та права вільного доступу до інформації. Вони є протиправними і неприйнятними.

Ми публічно звертаємося до національних та міжнародних правозахисних організацій з проханням вплинути на урядові установи Росії для зняття усіх заборон і обмежень для доступу до нашого сайту в окупованому Росією Криму.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"