У Полтаві планують встановити пам’ятник Симону Петлюрі

Монумент у Полтаві планують встановити до 100-річчя з дня загибелі Голови Директорії та Головного отамана військ Української Народної Республіки у травні 2026 року.

Про це пишуть місцеві ЗМІ.

Рішення про встановлення пам'ятника Симону Петлюрі прийняла Полтавська міська рада ще 4 вересня 2020 року, визначивши місце розташування – сквер біля Обласного центру естетичного виховання учнівської молоді (ОЦЕВУМ).

28 вересня 2020 року голова Полтавської облдержадміністрації розпорядився провести всеукраїнський відкритий конкурс на кращий проєкт монумента. Переможця конкурсу оголосили 1 червня 2021 року. Ним стала ескізна пропозиція скульптора Анатолія Куща (автора Монумента Незалежності України в Києві) та архітекторів Сергія та Михайла Швець-Машкарів.

За задумом авторів, скульптура Симона Петлюри буде триметровою, виготовленою з бронзи та встановленою на гранітному постаменті. Петлюру зобразять у генеральській формі, з шаблею. Правою рукою він спиратиметься на край столу, де лежатимуть документи та карти.

Станом на 2020 рік вартість спорудження пам'ятника становила близько 5 млн грн. Через повномасштабне вторгнення реалізацію проєкту тимчасово призупинили. Наразі вартість лише виготовлення скульптури зросла до майже 7 млн грн. Підготовка проєктно-кошторисної документації потребує ще 450 тис. грн, а благоустрій території — орієнтовно 1 млн 230 тис. грн.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.