АНОНС: УКRАЇNKИ. Виставковий проєкт до 100-річчя Союзу Українок Америки

сторико-мистецький проєкт УКRАЇNKИ – виставка-присвята світовому українському жіноцтву, організована з нагоди 100-річчя Союзу Українок Америки (СУА).

Про це інформує Музей української діаспори.

Експозиція знайомить із сторічним життєписом Союзу Українок Америки, а також представляє колекцію мистецьких творів українсько-американських художниць, нещодавно переданих в дар Музею української діаспори (філії Музею історії міста Києва) за сприяння СУА.

В історичному розділі виставки представлено рідкісні архівні світлини та друковані матеріали, які засвідчують діяльність Союзу Українок Америки, спрямованих на підтримку України, а також збереження національної ідентичності та культурної спадщини в еміграції.

"Проєкт УКRАЇNKИ присвячено кільком генераціям американських українок, які зберігають зв'язок із батьківщиною та здійснюють вагомий внесок у боротьбу за її незалежність, а також є жестом підтримки України Союзом Українок Америки. Художні твори, нещодавно передані до музейної колекції, будуть представлені на історичній батьківщині вперше", – розповідає керівниця Музею української діаспори Ганна Лексіна.

Мистецький розділ виставки складається з творів живопису, графіки та скульптури авторства шістнадцяти українсько-американських художниць різних поколінь. Найстаршу генерацію презентують мисткині, які отримали професійний вишкіл в Україні до Другої світової війни, – Катерина Кричевська-Росандіч, Людмила Морозова, Ірина Твердохліб-Банах. Твори Лідії Боднар-Балагутрак, Адріяни Генкелс, Марти Гірняк-Воєвідки, Ніни Климовської, Христини Кудрик, Ліддії Пясецької, Ілони Сочинської та Христини Сай репрезентують творчі шукання мисткинь, які сформувалися вже в еміграції у 1950-1980-х роках, але отримали українське виховання в родинах та діаспорному середовищі. На виставці також експонуються роботи Маї Гаюк та Інки Ессенгай, широко відомих у США. Молодше покоління українсько-американських художниць представляють Юлія Пінкусевич та Юлія Ґасіо.

"Попри відірваність від історичної батьківщини та різний особистий досвід, у творчості художниць яскраво проступає глибинна українськість: у виборі тем, зверненні до народних ремесел та національних символів, дослідженні візантійського іконопису чи перегуках із традиційною кольоропластикою. Символічним акцентом виставки є скульптури-мотанки роботи Ольги Рондяк – художниці, яка народилася в США, але з відновленням української незалежності повернулася на батьківщину своїх предків", - зазначила кураторка виставки Оксана Підсуха.

Організатори виставки: Союз Українок Америки, Музей української діаспори, Музей історії міста Києва. За підтримки Благодійної організації "Міжнародний благодійний фонд світових українців "Діаспора".

Коли: 10 липня о 17:00

Де: Музей української діаспори (Київ, вул. Князів Острозьких, 40Б).

Виставка "УКRАЇNKИ" триватиме в Музеї української діаспори з 10 липня по 28 вересня.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".