АНОНС: Науково-практична конференція на тему: "Відновлення незалежної державності України: історико-правовий вимір"

До Дня Української Державності та 35-річчя проголошення Декларації про державний суверенітет України 15 липня у Києві відбудеться науково-практична конференція на тему: "Відновлення незалежної державності України: історико-правовий вимір".

Про це інформує Інститут держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України.

Питання для обговорення:

- Історичні та філософсько-правові складові тисячолітньої традиції українського державотворення.

- Історико-правові аспекти відновлення незалежної державності України у 1917-1921 роках.

- Питання української державності у науці та політико-правовій практиці у 1922-1986 роках.

- Історико-політичні та правові передумови відновлення незалежної державності України у 1987-1990 роках.

- Проголошення державного суверенітету України та законодавче оформлення незалежної державності України (16 липня 1990 року, 24 серпня 1991 року, 28 червня 1996 року).

Конференція відбудеться у змішаному режимі (дистанційно можна буде доєднатися на платформі Zoom за посиланням, яке буде надіслано учасникам).

Для участі в роботі Конференції необхідно надіслати листа електронною поштою на адресу idpnanu@gmail.com до 10 липня 2025 року.

Зразок для заповнення заявки та детальну інформацію щодо конференції можна переглянути за посиланням. 

Де: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України.

Коли: 15 липня

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.