На історичному місці Києва відбулася реконструкція штурму заводу "Арсенал". ФОТО, ВІДЕО

29 січня на Арсенальній площі військово-історичні реконструктори взяли штурмом захоплений червоною гвардією завод "Арсенал".

Огранізували історичну реконструкцію боїв члени військово-історичного клубу "Повстанець". 

Дійство розгорнулося на площі між виходом зі станції метро "Арсенальна" та пам'ятником на честь т. зв. Січневого повстання більшовиків на заводі "Арсенал" ("гармата"). Саме ця місцевість була одним із напрямків наступу військ Центральної Ради.

Червоногвардійці перед боєм на позиціях біля барикади. Цензор.net

Реконструкція бою за Арсенал, як і реконструкції такого масштабу в центрі Києва, відбалася вперше.

 Фото: Українська служба Бі-Бі-Сі

Спершу підрозділи Армії Української Народної Республіки провели розвідку боєм і виявили більшовицькі барикади біля заводу.

 Фото: Українська служба Бі-Бі-Сі 

Зрозумівши, що укрпілення повсталих серйозні, петлюрівці підкотили гармату.

 Фото: Українська служба Бі-Бі-Сі 

Гарматний вогонь республіканців був досить ефективним, чого не скажеш про кулеметний - ручний "льюїс" стріляти відмовлявся.

 Фото: Українська служба Бі-Бі-Сі 

 Гарматі уенерівців червонгвардійці змогли протиставити лише кулемет Максима.

 Фото: Українська служба Бі-Бі-Сі 

Перша атака військ Центральної Ради захлинулася.

 Фото: Цензор. net

 А червоні навіть спробували контратакувати.

 Фото: Українська служба Бі-Бі-Сі 

Утім, гарматний вогонь зробив свою справу, і сили захисників барикади поволі танули. Це дало змогу петлюрівцям піднятися в атаку й рішучим ривком захопити укріплення.

 Фото: Українська служба Бі-Бі-Сі 

Перемогу українських сил увінчав синьо-жовтий прапор, піднятий над барикадою.

Перемога! #АрсеналНаш! Фото: Цензор.net

Усього з обої боків брало участь по 15 реконструкторів. За оцінками ЗМІ, вистава зібрала біля 2-х тисяч глядачів. 

Після завершення реконструкції відбулася смолоскипна хода на честь героїв Крут від м. "Арсенальна" до Аскольдової могили, де поховані 27 учасників бою під Крутами.

ДОВІДКА:  

Повстання на заводі "Арсенал" – збройний заколот, організований Київським комітетом більшовицької партії проти Центральної Ради 16–22 січня (29 січня–4 лютого) 1918 року. Повстання охопило крім Печерська також Деміївку, Шулявку та Поділ.

Силами куреня Січових стрільців, Гайдамацького коша Слобідської України та 1-го кінно-гайдамацького полку ім. Костя Гордієнка повстання було придушене. Однак заколот відтягнув на себе чимало українських сил, що прискорило падіння Києва перед наступом військ радянської Росії.  

 

Дивіться також:

Січневе повстання в Києві. Герої чи зрадники?

Гайдамаки з Донбасу. Як "донецькі" придушували повстання на "Арсеналі"

Січові стрільці під час Січневого повстання в Києві

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.