АНОНС: Історик розповість про статус Києва в Радянській Україні

11 березня кандидат історичних наук Геннадій Єфіменко прочитає лекцію "Перша чи друга столиця? Статус Києва в радянській Україні"

У публічному просторі України поширена теза про Харків як "першу столицю України". За замовчуванням мається на увазі саме "перша столиця радянської України": стверджувати, що Харків був центром України за доби Центральної Ради чи гетьмана Скоропадського ніхто не береться.

Однак навіть у цій номінації "першість" Харкова не проходить перевірку фактами. Як же було насправді?

 

На початку березня 1919 р., тобто 98 років тому, Всеукраїнським з'їздом рад, тобто формально найвищим органом влади радянської України, було затверджено рішення про Київ як столицю УСРР.

Чим воно було викликане? Коли було виконане? Як вирішувалося питання про столицю до цього рішення та після нього? Чому Київ на деякий час все-таки втратив статус головного міста України і як це відбувалося?

На ці та інші питання ви почуєте відповідь на лекції Геннадія Єфіменка, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України.

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії" у Національному музеї історії України.

Субота, 11 березня, 14.00.

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2), підніматися на 4 поверх.

Вхід до Музею за квитком (10 грн.).

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.