АНОНС: Виставка "100 років першого українського парламенту" у Верховній Раді

15 березня у Верховній Раді відкриється виставка "100 років першого українського парламенту", присвячена сторіччю Української Центральної Ради.

Про це повідомляє сайт Українського інституту національної пам’яті. Виставка базується на матеріалах із приватної колекції краєзнавця Віктора Киркевича та експонується за сприяння УІНП Апарату Верховної Ради України, Національного музею історії України і Національного військово-історичного музею.

В експозиції представлені унікальні артефакти періоду Української Центральної Ради — першого українського парламенту. Зокрема, усі охочі зможуть побачити перший документ Центральної Ради — відозву "До Українського народу!", датовану 22 березня 1917 року.

 Фото: Ярослав Файзулін

Важливим сегментом виставки є чотири Універсали Центральної Ради, що ілюструють еволюцію тогочасної політичної еліти від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення власної державної незалежності.

Серед експонатів: документи та фотокартки, присвячені бою під Крутами, газетні видання, поштівки, відозви та звернення органів влади Української Народної Республіки.

  Фото: Ярослав Файзулін

У виставці представлені десятки унікальних фотокарток. Зокрема, фото будинку Педагогічного музею (вул. Володимирська, 57), де працювала Українська Центральна Рада; дому Грушевських (вул. Паньківська, 9), спаленого військами Михайла Муравйова під час обстрілів Києва на початку лютого 1918-го. 

  Фото: Ярослав Файзулін

Відвідувачі зможуть побачити знімки членів Української Центральної Ради (Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Миколи Міхновського, художника-графіка Георгія Нарбута); мітингів і маніфестацій, які відбувалися в Києві навесні та влітку 1917-го й унікальні кадри тогочасного Києва, у тому числі будівель, які були втрачені.

Середа, 15 березня, о 12.10

Місце: Верховна Рада України, Київ, вулиця Михайла Грушевського, 5 (2 поверх)

Учасники: Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович, Краєзнавець Віктор Киркевич.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.