АНОНС: Круглий стіл "Російсько-українська війна: календар ключових дат"

3 травня в агентстві "Укрінформ" відбудеться експертний круглий стіл "Російсько-українська війна: календар ключових дат".

Про це інформує УІНП.

Війна Росії проти України спонукає до переформатування календаря державних свят і памʼятних дат.

Календар є одним із усталених інструментів меморіалізації. Тож закономірно, що в контексті збереження памʼяті про події сучасної російсько-української війни постає питання впровадження відповідних дат.

Окремі памʼятні дні було запроваджено після початку російської збройної агресії в 2014 році. Так, 29 серпня вшановуємо памʼять загиблих захисників України. Памʼятна дата приурочена до роковин Іловайської трагедії. А 26 лютого відзначаємо День спротиву окупації Криму.

Але з 2022 року питання меморіалізації війни постало масштабніше. Зʼявилися ініціативи запровадження дат, повʼязаних із окремими подіями повномасштабної війни. Тож виникла потреба впорядкувати календар і синхронізувати потенційні нові дати з уже наявними.

До участі в обговоренні запрошені:

Микита Потураєв – народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Євгенія Кравчук – народна депутатка України, Володимир В'ятрович – народний депутат України, Антон Дробович – Голова Українського інституту національної пам'яті, Фархад Фархадов – заступник Міністра у справах ветеранів України, Мар'яна Томин – директорка Департаменту  культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України, представники інших центральних органів виконавчої влади, експерти Василь ПавловАнтон ЛягушаІван ПатрилякЮрій ГудименкоОлексій Панич, представники громадських організацій "Минуле/Майбутнє/Мистецтво", "Меморіал", "VeteranHub" та інших.

Питання для обговорення:

- яким має бути календар памʼятних дат російсько-української війни: критерії та принципи;

- яким 24 лютого 2022 року має бути у календарі державних памʼятних дат;

- пропозиції нових дат до державного календаря, які б сприяли збереженню памʼяті про події, героїв та жертв війни (серед іншого обговорюватимуться памʼятні дні на вшанування оборони Маріуполя, звільнення Харківщини та Херсона, жертв теракту в Оленівці).

Коли: 3 травня о 14:00 – 16:00

Де: у приміщенні інформаційної агенції "Укрінформ" за адресою: Київ, вул. Богдана Хмельницького 8/16.

Акредитація для медіа: anna@ukrinform.com. Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу.

Організатори: Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Український інститут національної пам'яті та Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ".

Нагадаємо, Український інститут національної пам'яті та Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики започаткували серію експертних обговорень меморіалізації російсько-української війни. Перший круглий стіл відбувся 28 березня.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.