АНОНС: Круглий стіл "Російсько-українська війна: календар ключових дат"

3 травня в агентстві "Укрінформ" відбудеться експертний круглий стіл "Російсько-українська війна: календар ключових дат".

Про це інформує УІНП.

Війна Росії проти України спонукає до переформатування календаря державних свят і памʼятних дат.

Календар є одним із усталених інструментів меморіалізації. Тож закономірно, що в контексті збереження памʼяті про події сучасної російсько-української війни постає питання впровадження відповідних дат.

Окремі памʼятні дні було запроваджено після початку російської збройної агресії в 2014 році. Так, 29 серпня вшановуємо памʼять загиблих захисників України. Памʼятна дата приурочена до роковин Іловайської трагедії. А 26 лютого відзначаємо День спротиву окупації Криму.

Але з 2022 року питання меморіалізації війни постало масштабніше. Зʼявилися ініціативи запровадження дат, повʼязаних із окремими подіями повномасштабної війни. Тож виникла потреба впорядкувати календар і синхронізувати потенційні нові дати з уже наявними.

До участі в обговоренні запрошені:

Микита Потураєв – народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Євгенія Кравчук – народна депутатка України, Володимир В'ятрович – народний депутат України, Антон Дробович – Голова Українського інституту національної пам'яті, Фархад Фархадов – заступник Міністра у справах ветеранів України, Мар'яна Томин – директорка Департаменту  культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України, представники інших центральних органів виконавчої влади, експерти Василь Павлов, Антон Лягуша, Іван Патриляк, Юрій Гудименко, Олексій Панич, представники громадських організацій "Минуле/Майбутнє/Мистецтво", "Меморіал", "VeteranHub" та інших.

Питання для обговорення:

- яким має бути календар памʼятних дат російсько-української війни: критерії та принципи;

- яким 24 лютого 2022 року має бути у календарі державних памʼятних дат;

- пропозиції нових дат до державного календаря, які б сприяли збереженню памʼяті про події, героїв та жертв війни (серед іншого обговорюватимуться памʼятні дні на вшанування оборони Маріуполя, звільнення Харківщини та Херсона, жертв теракту в Оленівці).

Коли: 3 травня о 14:00 – 16:00

Де: у приміщенні інформаційної агенції "Укрінформ" за адресою: Київ, вул. Богдана Хмельницького 8/16.

Акредитація для медіа: anna@ukrinform.com. Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу.

Організатори: Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Український інститут національної пам'яті та Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ".

Нагадаємо, Український інститут національної пам'яті та Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики започаткували серію експертних обговорень меморіалізації російсько-української війни. Перший круглий стіл відбувся 28 березня.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".