АНОНС: Круглий стіл "Російсько-українська війна: календар ключових дат"

3 травня в агентстві "Укрінформ" відбудеться експертний круглий стіл "Російсько-українська війна: календар ключових дат".

Про це інформує УІНП.

Війна Росії проти України спонукає до переформатування календаря державних свят і памʼятних дат.

Календар є одним із усталених інструментів меморіалізації. Тож закономірно, що в контексті збереження памʼяті про події сучасної російсько-української війни постає питання впровадження відповідних дат.

Окремі памʼятні дні було запроваджено після початку російської збройної агресії в 2014 році. Так, 29 серпня вшановуємо памʼять загиблих захисників України. Памʼятна дата приурочена до роковин Іловайської трагедії. А 26 лютого відзначаємо День спротиву окупації Криму.

Але з 2022 року питання меморіалізації війни постало масштабніше. Зʼявилися ініціативи запровадження дат, повʼязаних із окремими подіями повномасштабної війни. Тож виникла потреба впорядкувати календар і синхронізувати потенційні нові дати з уже наявними.

До участі в обговоренні запрошені:

Микита Потураєв – народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Євгенія Кравчук – народна депутатка України, Володимир В'ятрович – народний депутат України, Антон Дробович – Голова Українського інституту національної пам'яті, Фархад Фархадов – заступник Міністра у справах ветеранів України, Мар'яна Томин – директорка Департаменту  культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України, представники інших центральних органів виконавчої влади, експерти Василь ПавловАнтон ЛягушаІван ПатрилякЮрій ГудименкоОлексій Панич, представники громадських організацій "Минуле/Майбутнє/Мистецтво", "Меморіал", "VeteranHub" та інших.

Питання для обговорення:

- яким має бути календар памʼятних дат російсько-української війни: критерії та принципи;

- яким 24 лютого 2022 року має бути у календарі державних памʼятних дат;

- пропозиції нових дат до державного календаря, які б сприяли збереженню памʼяті про події, героїв та жертв війни (серед іншого обговорюватимуться памʼятні дні на вшанування оборони Маріуполя, звільнення Харківщини та Херсона, жертв теракту в Оленівці).

Коли: 3 травня о 14:00 – 16:00

Де: у приміщенні інформаційної агенції "Укрінформ" за адресою: Київ, вул. Богдана Хмельницького 8/16.

Акредитація для медіа: anna@ukrinform.com. Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу.

Організатори: Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Український інститут національної пам'яті та Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ".

Нагадаємо, Український інститут національної пам'яті та Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики започаткували серію експертних обговорень меморіалізації російсько-української війни. Перший круглий стіл відбувся 28 березня.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.