АНОНС: "Ніколи знову? Виклики європейської політики пам’яті про Другу світову в контексті російсько-української війни"

8 травня українські історики й політики говоритимуть за круглим столом "Ніколи знову? Виклики європейської політики пам’яті про Другу світову в контексті російсько-української війни".

Про це інформує УІНП.

10 років тому Україна вперше приєдналася до європейської традиції відзначення Дня пам'яті та примирення 8-го травня.  Відмовилися від концепту "вєлікой побєди", натомість за європейською моделлю пам'яті намагалися повернути людину в знеособлену історію війни. Новим символом дня став червоний мак. 

Але повномасштабна війна РФ проти України гостро поставила питання переосмислення ролі Росії у Другій cвітовій війні, та загалом — загальноєвропейської політики пам'яті про війну. 

Росія використовує міф про "вітчизняну війну" у своїй пропаганді, а фраза "можем повторіть" лунає паралельно з все більшою агресією проти демократичних країн. Сам факт агресивного нападу та порушення принципів світопорядку, усталених після Другої cвітової війни, спонукає до нових поглядів на події тієї війни. 

Особливо критичним є непроговорений та недооцінений досвід Східної Європи. Досі ці народи тлумачили або як частину "Росії", або щонайменше зону її впливів, або як місце діяльності агресивних етнонаціоналізмів. Повномасштабний напад Росії на Україну наново оприявнив, що цей регіон був об'єктом імперських аспірацій і Третього Райху, й  СРСР. Тож без аналізу трагедії Східної Європи навряд чи можливо сформувати робочу модель пам'яті про Другу світову війну.

Чому попри гасло "Ніколи знову!", що було квінтесенцією європейської політики пам'яті та примирення, в Європі знову точиться кривава війна та здійснюється геноцид, а континент та світ постав перед загрозою третьої світової війни?

Про це вже 8 травня, о 14:00,українські історики й політики говоритимуть за круглим столом "Ніколи знову? Виклики європейської політики пам'яті про Другу світову в контексті російсько-української війни".

В обговоренні братимуть участь:

  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті 
  • Юрій Савчук, директор Національного музею історії України у Другій світовій війні 
  • Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації
  • Андрій Когут, директор Архіву СБУ
  • Ярина Ясиневич, програмна директорка Центру досліджень визвольного руху, членкиня Ради Коаліції Реанімаційний пакет реформ
  • Володимир В'ятрович, історик, народний депутат, голова Українського інституту національної пам'яті у 2014-2019 роках
  • Олександр Зінченко, історик, заступник голови Українського інституту національної пам'яті у 2014-2018 роках 
  • Вадим Міський, програмний директор ГО "Детектор медіа"
  • Артем Біденко, експерт, заступник міністра, державний секретар Міністерства інформаційної політики України у 2014-2019 роках
  • Євген Бистрицький, філософ, громадський діяч
  • Олег Слабоспицький, громадський активіст, член Правління Національного українського молодіжного об'єднання
  • Тетяна Швидченко, завідувачка кафедри загальноосвітніх дисциплін у Зіґмунд Фройд Університет Україна
  • Сергій Громенко, історик 
  • Максим Майоров, співробітник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
  • Олеся Ісаюк, наукова співробітниця Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького"
  • та інші публічні інтелектуали

Слідкуйте за онлайн-трансляцією на YouTube-каналі Укрінформу.

Реєстрація для медіа: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSegqP9qSfHIbWlyvJ8x8ac7p1emJHmKEldb06NwUQ0N8Ppr1A/viewform 

Захід організовують Центр досліджень визвольного руху, Український інститут національної пам'яті, Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Національний музей історії України у Другій світовій війні.

 

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.