АНОНС: Син командувача "Карпатської січі" виступить на дискусії про Карпатську Україну

Публічну дискусію "Друга світова війна та Карпатська Україна" ініціюють Український інститут національної пам’яті й Закарпатське земляцтво у Києві до 78-ї річниці проголошення Карпатської України.

Проголошення Карпатської України 15 березня 1939 року – це одна зі спроб українців утвердити власну державність у ХХ столітті.

Із падінням старих імперій після І світової війни Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини. У жовтні 1938-го, у розпал окупації Судет нацистською Німеччиною, край отримав автономію та власний уряд.

Однак, вже за місяць внаслідок поділу Чехословацької республіки південно-західна частина Закарпаття разом із Ужгородом, Мукачевим і Береговим відійшла до союзниці Гітлера – Угорщини. Автономний уряд краю переїхав до Хуста. Українці спробували протистояти окупації Закарпаття.

 Учасники дискусії говоритимуть:

- відколи вести відлік початку ІІ світової війни для України;

- чи була поразка Карпатської України неминучою;

співпрацювали чи протистояли між собою уряд Карпатської України та Організація українських націоналістів;

- про Закарпаття у геополітичних координатах передвоєнної Європи.

 До участі у дискусії запрошені:

- Орест Климпуш ‒ депутат Верховної Ради України 2, 4 скликань, Надзвичайний і Повноважний Посланник України 1-го класу, син Дмитра Климпуша – головного команданта Організації народної оборони "Карпатська Січ" у 1938-1939 роках;

- Іванна Климпуш-Цинцадзе ‒ Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції;

- Володимир Огризко ‒ дипломат, Надзвичайний і Поважний Посол України, міністр закордонних справ (2007-2009);

- Володимир В’ятрович ‒ голова Українського інституту національної пам’яті;

- Василь Лазоришинець ‒ директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова, президент Закарпатського земляцтва у Києві;

- Олександр Пагіря, історик, дослідник теми;

Тарас Химич ‒ режисер, автор документального фільму "Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919–1939";

- Богдан Галайко ‒ директор Національного науково-дослідного інституту українознавства;

- Павло Гай-Нижник ‒ завідувач відділу історичних студій Національного науково-дослідного інституту українознавства;

Кирило Галушко ‒ історик, координатор громадського просвітницького проекту "Likбез. Історичний фронт";

- Олександр Кучерук ‒ завідувач Музею Української революції 1917–1921 рр.;

Геннадій Боряк – заступник з наукової роботи директора Інституту історії України НАН України;

- Степан Віднянський ‒ завідувач відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України;

- Олександр Рубльов ‒ учений секретар Інституту історії України НАН України;

- Іван Гоменюк – історик, редактор блогу "Пустощі східноєвропейської Кліо".

Модератор – Станіслав Аржевітін ‒ член правління Національної спілки краєзнавців України, депутат Верховної Ради 5-6 скликань.

15 березня, 11:00 – 13:00

Місце: Київ, Український кризовий медіа-центр (Український дім, вул. Хрещатик, 2)

Вхід вільний

Битва за Шостку 1918 року

Шість діб, з 2 по 8 квітня 1918 р., шосткинці билися з більшовицькою Особливою армією Ремньова. Билися з тими самими петроградськими загонами матросів, що 29 січня 1918 р. вбивали київських студентів під Крутами. Шосткинські робітники ціною своїх життів зберегли пороховий завод для Української держави.

Антон Дробович: Гри в одні ворота не буде

Розмова з Антоном Дробовичем, головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) про польсько-українські відносини, спільні плани та проекти, виклики на новій посаді, а також про те, кого він вважає героями України. Інститут Антон Дробович очолив у грудні 2019 року, після того, як виграв конкурс, попереднім керівником був Володимир В’ятрович.

Луцьк в окупації: побороти епідемії й вижити!

Луцьк – одне з перших українських міст, яке було окуповане вермахтом вже надвечір 25 червня 1941 року. Нова окупація приносить не тільки усі «принади» нацистського режиму, але й епідемії

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.