Волонтерський табір організує відновлення цвинтаря депортованого бойківського села

Міжнародний волонтерський табір "Тернавський фенікс" запрошує всіх охочих приєднатися до кампанії відновлення надгробків на цвинтарі депортованого бойківського села Тернава Нижня.

Мешканців села тричі виселяли зі своїх осель у 1940, 1946 і 1952 роках. Зараз через нього проходить державний кордон так, що одна частина села зараз на території Польщі, а інша – де поруйнований і занедбаний цвинтар – із обмеженим доступом на території України.

Узявши участь у Волонтерському таборі "Тернавський Фенікс", Ви зможете:

- долучитися до відновлення духовної спадщини і пам'яті наших предків;

- знайти друзів та однодумців серед волонтерів з України та Польщі;

- ознайомитися із бойківськими фольклорними традиціями;

- відновити душевні сили серед мальовничої карпатської природи.

Умови доїзду і перебування:

- Організатори забезпечують харчуванням і проживанням та покривають транспортні витрати учасників табору (на підставі проїздних документів).

- Проживання під час проведення табору буде в сільській садибі або наметовому містечку.

- Туристичне спорядження (спальники, килимки, посуд) та робочий одяг учасники табору використовують власні.

- Учасники табору повинні мати при собі український паспорт.

- Можна бути в таборі від початку до кінця, а можна долучатися на декілька днів.

- Кожен учасник табору отримає "Диплом Подяки".

До участі в таборі запрошуються всі охочі.

 

30 квітня — 7 травня 2017 року.

Місце: Львівська область, Турківський р-н,с. Шандровець, хутір Тарнава.

Організатори табору: Stowarzyszenie Magurycz (Польща) та Товариство "Бойківщина" у Львові (Україна).

Співорганізатори: Шандровецька сільська рада.

Запис на табір: координатор табору з української сторони Андрій НІМЕЦЬ (067-995-74-19; (099)-275-46-09, nimec.1983@gmail.com); координатор табору з польської сторони Шимон МОДЖЕЕВСЬКИЙ(https://www.facebook.com/StowarzyszenieMagurycz/). 

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.