Ігоря Калинця поховають на Личаківському кладовищі

Поета і дисидента Ігоря Калинця, який помер 28 червня у віці 85 років, поховають на Личаківському кладовищі у Львові.

Про це повідомила його донька Дзвінка Калинець-Мамчур.

30 червня 19:00  – парастас і прощання в Архикатедральному соборі святого Юра (пл. святого Юра, 5)

1-го липня 12:00 – чин похорону, прощання (Архикатедральному соборі святого Юра (пл. святого Юра, 5), 13.30 – загальноміська церемонія прощання біля Ратуші (пл. Ринок), 14:00 – поминальне віче та захоронення на Полі почесних поховань Личаківського цвинтаря №67.

"Прохання від родини і близьких: ми знаємо, як Ігор Калинецьчекав Перемоги і переживав за наших захисників на фронті. Тому просимо зробити те, що зробив би Він: не приносити вінків і квітів на похорон, а гроші перерахувати для ЗСУ на фонд "Львівський лицар", — зазначила Дзвінка Калинець-Мамчур.

Рахунок і картки Волонтерської ініціативи "Львівський Лицар": Благодійна організація "ЛЬВІВСЬКИЙ ЛИЦАР" ЄДРПОУ 44890763 IBAN: UA453052990000026009041026111 або ключ/код рахунку: 4246001003921503 Волонтерська картка: 5363542092944454

Пряме посилання на Приват24 або PayPal

Номер картки МоноБанк: 5375 4112 2120 8288

Пряме посилання МоноБанка Львівського Лицара

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.