Ігоря Калинця поховають на Личаківському кладовищі

Поета і дисидента Ігоря Калинця, який помер 28 червня у віці 85 років, поховають на Личаківському кладовищі у Львові.

Про це повідомила його донька Дзвінка Калинець-Мамчур.

30 червня 19:00  – парастас і прощання в Архикатедральному соборі святого Юра (пл. святого Юра, 5)

1-го липня 12:00 – чин похорону, прощання (Архикатедральному соборі святого Юра (пл. святого Юра, 5), 13.30 – загальноміська церемонія прощання біля Ратуші (пл. Ринок), 14:00 – поминальне віче та захоронення на Полі почесних поховань Личаківського цвинтаря №67.

"Прохання від родини і близьких: ми знаємо, як Ігор Калинецьчекав Перемоги і переживав за наших захисників на фронті. Тому просимо зробити те, що зробив би Він: не приносити вінків і квітів на похорон, а гроші перерахувати для ЗСУ на фонд "Львівський лицар", — зазначила Дзвінка Калинець-Мамчур.

Рахунок і картки Волонтерської ініціативи "Львівський Лицар": Благодійна організація "ЛЬВІВСЬКИЙ ЛИЦАР" ЄДРПОУ 44890763 IBAN: UA453052990000026009041026111 або ключ/код рахунку: 4246001003921503 Волонтерська картка: 5363542092944454

Пряме посилання на Приват24 або PayPal

Номер картки МоноБанк: 5375 4112 2120 8288

Пряме посилання МоноБанка Львівського Лицара

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.