Спецпроект

АНОНС: У Києві обговорять стосунки радянської влади з церквою в роки Голодомору

25 квітня відбудеться чергове засідання програми семінаріум на тему "Влада, церква, суспільство в епоху Голодомору".

Наступ на релігію став складовою сталінської "революції згори". Таємними планами керманичів Союзу безбожників передбачалося 1932-33 закрити всі церкви, молитовні будинки, синагоги і мечеті, 1933-34 подолати всі релігійні уявлення 1935-36 мали зникнути всі священнослужителі...

У фокусі обговорення питання:

- як в умовах Голодомору діяла більшовицька модель державно-церковних відносин?
- реалії життя: релігійність та інерція досвіду гради ційного суспільства vs дискредитації/самодискре-дитації релігії і церкви
- "сіяти добре, розумне, вічне": сільські вчителі у антирелігійних кампаніях
- несподівані результати перших сталінських "безбожних п'ятирічок"?

 

Запрошені експерти - Алла Киридон (директор Державної наукової установи "Енциклопедичне видавництво", доктор історичних наук), Тетяна Євсєєва (Інститут історії Україна НАН України, кандидат історичних наук), Олексій Топчій (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, аспірант)

Вівторок, 25 квітня, 15.00

Місце: Інститут історії України НАН, ауд. 615 (6-й поверх), Київ, вул. Грушевського, 4. 

Організатори: Інститут історії України НАН України, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору та Державна наукова установа "Енциклопедичне видавництво".

Вхід вільний.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.