АНОНС: У Тернополі презентація книги про іноземців у лавах УПА

В УПА воювали не тільки українці. Серед повстанців були кримські татари, німці, бельгійці, голландці, вірмени, узбеки, грузини... Як вони туди потрапили? Як вони почували себе у новій для них ролі? І яку роль відіграли вони самі? Про це варто поговорити з автором книги про це непересічне явище Олега Стецишина.

Остання книжка Олега Стецишина розповідає про участь іноземців та представників національних меншин у складі Української повстанської армії: грузинів, азербайджанців, білорусів, росіян, вірменів, татар, литовців, узбеків, євреїв, австрійців, бельгійців, французів, італійців, німців тощо.

Як вони потрапили до лав УПА, як воювали та як згодом склалася їхня доля — захопливо і ґрунтовно викладає автор на основі архівних документів, свідчень вояків, праць з історії визвольного руху.

"Ми можемо тільки пишатися тим фактом, що у визвольному русі ми не були самотніми. Адже навіть за умов цілковитої непідтримки провідними державами світу нашої боротьби за свободу, українців не залишили напризволяще пересічні громадяни цих країн. Право української нації на самовизначення зі зброєю в руках активно відстоювали представники практично усіх націй Центрально-Східної Європи", — каже журналіст і дослідник Олег Стецишин.

 

"Знищити Москву, як велику імперію, зможемо лише тоді, коли на всіх московських землях постануть самостійні національні держави. Іншої дороги немає", — зазначалося в інструкції ОУН.

Де й коли відбулася перша Конференція поневолених народів Східної Європи й Азії, чиїм голосом мовило повстанське радіо "Афродита" англійською і французькою, звідки і для кого була в УПА халяльна їжа?

Як складалися долі 16-річного росіянина Чермошенцева, загадкового бойовика Келлера – одного з керівників Кенгірського повстання, та іноземців в лавах УПА? Про все це та багато іншого ви зможете поговорити безпосередньо з автором на зустрічах.

28 квітня, п’ятниця

13.00 — прес-конференція

Місце: "Фундація справ партіарха Йосифа", вул. Листопадова, 7

18.00 — розмова з автором

Місце: Книгарня "Є", вул. Валова, 7—9.

Вхід вільний.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.