АНОНС: Юрій Шаповал презентує книжку про Олександра Шумського і нову історичну серію

Презентація книжки Юрія Шаповала "Олександр Шумський. Життя, доля, невідомі документи" та видавничої серії "Україна. Європа: 1921-1939" відбудеться під час VII Міжнародного Фестивалю "Книжковий Арсенал".

Книжка започатковує нову видавничу серію "Україна. Європа: 1921-1939".

У презентації візьме участь автор книжки, відомий історик Юрій Шаповал, а також члени редакційної колегії видавничої серії "Україна. Європа: 1921-1939" – Оля Гнатюк, Ігор Гирич і Віктор Рибчук.

Організатори: журнал "Україна модерна" і Видавництво "Українські пропілеї".

 

Олександр Шумський (1890-1946) був найяскравішим представником українського націонал-комунізму 1920-х років минулого століття.

У книжці надруковано 214 документі зі слідчих справ проти Олекасандра Шумського, а також 22 документи взяті із слідчої справи Євдокії Гончаренко, його другої дружини, яка була знищена сталінським режимом. Більшість документів раніше не була опублікована.

Публікацію джерел супроводжує ґрунтовна біографічна розвідка професора Юрія Шаповала.

"Це — перша (на сьогодні) книжка, – написав автор – присвячена Олександру Шумському, колишньому соціалісту-революціонеру, згодом боротьбісту і націонал-комуністу, а потім діячеві, який став жертвою комуністичного свавілля і водночас на диво твердо і послідовно протистояв йому. Життєва драма Шумського — це майже in extenso спроба відповісти на одне запитання: чи міг бути комунізм українським?"

Книгою Ю. Шаповала журнал "Україна модерна" започатковує нову видавничу серію "Україна. Європа: 1921–1939".

Проект є громадською ініціативою дослідників та добродійників. Його метою є наукове видання невідомих та маловідомих документів, що зберігаються в Україні і за кордоном.

До Редакційної ради серії входять: Роман Висоцький, Марк фон Гаґен, Ігор Галагіда, Оля Гнатюк, Ярослав Грицак (голова), Андреа Ґраціозі, Олександр Зайцев, Сергій Плохій, Віктор Рибчук, Франк Сисин та Юрій Шаповал.

Науковий редактор Ігор Гирич.

Серія виходить за фінансової підтримки Віктора Рибчука.

"Цей проект виник – написав у "Передмові" до серії Ярослав Грицак, голова Редакційної ради – з кількох міркувань.

Передовсім йшлося про оприлюднення документів, які дозволяють по-новому подивитися на місце України в Європі.

По-друге, ініціатори проекту вважають необхідним протиставитися тим маніпуляціям і відвертим фальсифікаціям, яким піддається найновіша історія України в добу гібридної війни та "пост-правди". Публікація документальних збірок має на меті запропонувати здорову альтернативу у вигляді "повернення до джерел".

Іншою і не менш важливою причиною є потреба усвідомлення ролі геополітичного контексту у становленні сучасної України.

В українській історичній науці вже вказувалося, що українська модерна нація народилася у вогні першої світової війни та революції, яка послідувала за нею. Найновіші дослідження посилюють цей висновок: Україна не просто постала з воєнного і революційного насильства – українське питання стояло в центрі двох світових воєн та проектів світової комуністичної революції чи Тисячолітнього Третього Райху.

Через багаті природні і людські ресурси України та її ключове геополітичне становище, той, хто вправніше розігрував українську карту, мав кращі шанси встановити свою геґемонію на європейському континенті, а  з огляду на роль Європи в тогочасній геополітиці – й в усьому світі".

Час: 17 травня 2017 року о 17:00

Місце: Мистецький Арсенал, Лаврська 10-12, зал "Папір"

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.