Верховна Рада заборонила георгіївську стрічку

Парламент ухвалив закон про заборону виготовлення та пропаганди георгіївської стрічки.

Відповідний законопроект підтримали 238 народних депутатів, інформує "Газета по-українськи".

"Георгіївська стрічка стала символом окупаційної війни Російської Федерації проти України. Ці стрічки сьогодні носять ті, хто розв'язав війну проти України, щоденно стріляє у наших воїнів, вбиває жителів... Від Майдану і до сьогодні цей символ став символом російської агресії та елементом дестабілізації у країні", — сказав спікер Андрій Парубій перед винесенням питання на голосування.

Результати голосування по фракціях

"Пропоную проголосувати цей закон, щоб люди не втручалися в бійки, а викликали поліцію. Поліція складатиме адмінпротокол, суд його розглядатиме. Якщо будуть законні підстави, щоб особи, які використовують цю стрічку, платили штрафи до бюджету держави", — пояснив депутат з "Народного фронту" Антон Геращенко перед голосуванням.

Під крики "Ганьба" захищав символ сепаратистів нардеп від "Опозиційного блоку" Нестор Шуфрич.

"1941 року відновили георгіївську стрічку як гвардійську. А 1943 року Орден Слави отримав відповідні кольори як солдатський орден. Ми сьогодні відмовляємося від нашої слави, слави наших предків. Відмовляємося від історії. Отже, ви відмовляєтеся від майбутнього", — виголосив Шуфрич.

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.