У Боярці меморіальну дошку Коновальцю встановили, пошкодили та відновили. ФОТО

У м. Боярці Київської обл. 27 травня активісти встановили меморіальну дошку полковнику Армії УНР та керівнику ОУН Євгену Коновальцю. Наступної ж ночі вандали її пошкодили. На даний момент дошка вже відновлена.

Про це пише "ГалІнфо".

Знак відкрили на стіні будинку, що розташовується на розі вул. Євгена Коновальця (декомунізована вул. Ворошилова) і вул. Жуковського.

 Фото: Фейсбук Андрія Ковальова

Відомо, що Коновалець на чолі Січових стрільців певний час перебував у Боярці в дистопаді-грудні 1918 року під час Протигетьманського повстання.

Ініціатори та учансики відкриття дошки Євгенові Коновальцю. Фото: Фейсбук Марини Мірзаєвої

Однак у ніч із 27 на 28 травня 2017 року невідомі вандали облили дошку червоною фарбою.

 Фото: Фейсбук Марини Мірзаєвої

Утім, активісти швидко відновили первісний вигляд меморіального знаку.

Як повідомлялося, 22 січня 2017 року барельєф на честь Євгена Коновальця відкрили в Києві на стіні будинку по вул. Січових стрільців, 24, де в 1918 році розміщувалися казарми Галицько-Буковинського куреня (згодом – 1-го полку) Січових стрільців.

ДОВІДКА:

Євген Коновалець (14.06.1891–23.05.1938) – полковник Армії Української Народної Республіки, керівник Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів.

Свого часу Євген Коновалець об'єднав тисячі українців довкола ідеї боротьби за соборну Українську державу. Один із творців українських збройних сил, він сформував  Галицько-буковинський курінь, а згодом полк Січових стрільців і дав відсіч більшовицькому повстанню робітників київського заводу "Арсенал".

Перебуваючи в еміграції, не полишав своїх ідеалів та створив Організацію українських націоналістів. Саме Коновалець  підготував майбутнє покоління діячів ОУН, серед яких Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Стецько.

Усі матеріали ІП за темою "Коновалець"

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.