Відкрилася база даних "Жертви антипольського терору в Радянському Союзі 1934—1938"

В Інтернеті з’явилася база даних "Жертви антипольського терору в Радянському Союзі 1934—1938".

Базу створено з ініціативи Центру польсько-російського діалогу й порозуміння та Інституту національної пам’яті Польщі.

Як наголошують автори, за період 1934—1938 років у СРСР було знищено щонайменше 230 тис. поляків — громадян СРСР.

 

Найбільше поляків було репресовано під час "польської операції" НКВД в 1937—1938 роках. За даними московського "Меморіалу" 111091 особу розстріляли, а 28744 засуджено до позбавлення волі в концтаборах. Окрім поляків, у ході "польської опеації" під реперсії потрапляли також українці, білоруси, росіяни та євреї.

Окрім великого масштабу злочину досі не вдалося належно задокументувати його жертв. Невідомими лишаються персоналії більшості жертв, оскільки російські архіви приховують прізвища як жертв, так і катів. Доступні дані розпорошені по численних базах даних чи публікаціях, виданих у Росії та інших пострадянських країнах.

База даних "Жертви антпольського терору в Радянському Союзі 1934—1938" має на меті змінити цей стан речей. Біограми жертв — як уже відомих, так і тих, яких іще знайдуть — накопичуватимуться в єдиній польсько-російськомовній базі даних, доступній в Інтернеті.

Структура бази оптимізована задля зручності пошуку даних, виконання запитів по записах, які містять різноманітну інформацію.

 У розділі "Пошук" є форма, яка дозволяє шукати за прізвищем, іменем, по батькові й датою народження особи. Якщо людина була репресована, але в базі її немає, внести її можна через відповідну анкету.

Окремий підсайт присвячено власне "польській операції" НКВД 1937—1938 років. Тут можна знайти коротку історичну довідку про цю операцію НКВД; список поширених запитань і відповіді на них; інтерактивну хронологію терору; підбірку офіційних документів, які пітверджують репресії проти поляків за національною ознакою та докладну статистику репресованих по кожній республіці та їх адміністративно-територіальних одиницях.

 

Мультимедійна складова представлена документальними фільмами та записами свідчень членів родин тих, кого репресували в 1937—1938 роках.

Місця пам’яті жертв "польської операції" НКВД позначені на інтерактивній карті.

 

Автори передбачають, що база даних стане, перш за все, джерелом знань для живих членів родин жертв та їх близьких. А також накопичена інформація може стати в пригоді під час генеалогічних пошуків. Крім того, база дасть змогу проводити наукові дослідження радянського терору в статистичному та біографічному вимірах.

База "Жертви антипольського терору в Радянському Союзі 1934—1938" доступна за адресою www.ofiaryterroru.pl.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.