АНОНС: Онлайн-інтерв'ю Олександра Зінченка з Олею Гнатюк

9 червня о 18:00 відбудеться онлайн-інтерв’ю з Олею Гнатюк – дослідницею, професоркою НаУКМА та Варшавського університету, віцепрезиденткою Українського ПЕН. Розмову вестиме історик, публіцист, журналіст, заступник головного редактора "Історичної правди" Олександр Зінченко

АНОНС: "Польська меншина на Волині в роки ІІ Світової війни" - лекція Ярослава Борщика

Лектор розповість історію польської громади на Волині в роки Другої світової війни: знищення міжвоєнної Польської держави, перша радянська окупація, німецька окупація, другий прихід радянської влади. Слухачі дізнаються, яким чином волинським полякам вдалося вижити в умовах нацистського та комуністичного тоталітарних режимів, кривавого міжетнічного протистояння з українцями в регіоні

"Кришталева ніч по-польськи". Уривок із книжки Ґжеґожа Ґаудена

Близько 50 пергаментних Тор кинули на купу, полили гасом і підпалили. Кілька євреїв, зокрема один гімназист, скочили в полум’ї, щоб урятувати ці святощі, і згоріли. Вояки-палії унеможливили будь-які спроби порятунку, стріляючи в рятівників і вбивши, серед інших, гімназиста, чий обвуглений труп із сувоєм недогорілої Тори під пахвою згодом був видобутий.

Ґжеґож Ґауден: «На початку XX століття антисемітизм став елементом польської самоідентифікації»

22 листопада 1918 року, після здобуття Львова польськими військовиками, у єврейській дільниці міста підпалили синагогу та розпочався погром. Грабунки та насильство, щонайменше декілька десятків убитих та сотні поранених євреїв. Упродовж останніх ста років цю трагедію у Польщі практично не згадували. І лише декілька місяців тому побачила світ книга «Львів — кінець ілюзій. Оповідь про листопадовий погром 1918», яку написав польський журналіст та учасник «Солідарності» Ґжеґож Ґауден

АНОНС: відкриття виставки «Биківня 1937/1938: польська лінія»

У період Великого терору НКВС СРСР організував і провів серію масових репресивних операцій за т.зв. «національними лініями»

9 травня 1920: парад переможців

Це була жива картина польсько-українського союзу. Без коментарів

Польща заявляє, що Росія досі приховує імена винуватців Катинської трагедії

Росія й надалі приховує імена злочинців, які безпосередньо відповідають за Катинську трагедію.

У Харкові презентували календар, присвячений відомим полякам міста

У Харкові видали річний календар, присвячений видатним польським науковцям, котрі в різні часи працювали в місті.

Польська інтелігенція закликає засудити вандалізм щодо українських могил у Польщі

Польська інтелігенція висловила обурення проти осквернення українських могил у польській державі.

Дмитро Кобельський: Жахіття в селі Варенка, або епізод «польської операції» НКВД в одному із сіл України

"Тато посіяв жито в колгоспі руками, то його й агронома забрали в тюрму на кілька років за це. Прокурор в суді вимагав розстріляти їх. Тато потім повернувся, а от агроном-– ні. Тоді майже щодня ці «воронки» їздили".

У російській Твері хочуть приховати факт розстрілу поляків співробітниками НКВД

З будівлі медуніверситету міста Тверь (Росія) можуть бути зняті меморіальні дошки в пам'ять про жертв Катинської трагедії.

У Харкові вшанували пам'ять розстріляних поляків

Меса в пам'ять про жертв тоталіаризму відбулася на цвинтарі у харківських П'ятихатках у суботу, 2 листопада.

На військових меморіалах Личаківського цвинтаря спільно молилися українці й поляки

1 листопада, в День усіх святих, на львівькому Личаківському цвинтарі відбулася традиційна спільна Молитва примирення на українському й польському військових меморіалах.

АНОНС: У Харкові вшанують пам'ять розстріляних польських військовополонених

Вшанування пам'яті полонених польських військових відбудеться на цвинтарі у харківських П'ятихатках

АНОНС: Дні Яцека Куроня пройдуть у Львові

15–16 червня, українські та польські друзі Яцека Куроня — львів’янина за походженням та великого друга України — проведуть низку заходів, об’єднаних назвою «Дні Яцека Куроня у Львові». Дні приурочені до 15-х роковин із дня його смерті, 17 червня 2004 року.