Викрали барельєф Яворницького з Меморіального будинку-музею в Дніпрі. ФОТО

У ніч із 28 на 29 серпня з будівлі Меморіального будинку-музею академіка Д. І. Яворницького в м. Дніпрі викрали барельєф видатного дослідника козаччини.

Повідомлення про це розміщено на сторінці будинку-музею у "Фейсбуці".

Сліди акту вандалізму помітили співробітники музею, коли вранці прийшли на роботу.

Зловмисники демонтували бронзову дошку-барельєф Дмитрові Яворницькому завдовжки 1,5 м і масою біля 150 кг.

Так виглядав викрадений барельєф Д. Яворницькому

"Зрозуміло, що зробити це могла не одна й навіть не дві людини. Дошка висіла на  висоті 2 м над землею, тож, очевидно, що вандали заздалегідь готувалися", — повідомила "Історичній правді" завідувач Меморіального будинку-музею Яна Тимошенко.

Попри те, що музей має цілодобову охорону поліції та систему сигналізації, зовнішній периметр садиби до неї не під’єднаний, а нічне патрулювання посадовою інструкцією не передбачене. Завдяки цьому вандали й змогли скоїти крадіжку. 

"Це не перша така подія за останній час. На жаль, наша культурна спадщина нищиться людьми, які сприймають її як просто метал, який можна здати на брухт", — коментує Яна Тимошенко.

Так виглядає стіна, де розташовувався барельєф, зараз.

Барельєф авторства В’ячеслава Юрченка було встановлено в середині 1980-х років.

Поліція поки лише зафіксувала злочин та збирає всі подробиці.

Адміністрація Меморіального будинку-музею академіка Д.І. Яворницького звертається до всіх небайдужих по допомогу в пошуках унікального барельєфу.

Якщо ви бачили або ж чули щось підозріле, знаходячись на території парку ім. Т. Шевченка або поряд із будівлею Соборної ради чи Аграрно-економічного університету, просимо вас повідомити про це поліцію (тел. 0562 465 002) або співробітників музею (тел. 0562 472 761; 050 05 48 155).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.