У Литві віднайшли рештки білоруського й польського керівників Січневого повстання — археологи

У столиці Литви Вільнюсі під час розкопок археологи, ймовірно, віднайшли рештки двох найясравіших очільників польського Січневого повстання 1863—1864 років — Кастуся Калиновського і Сигізмунда Сераковського.

Розопки відбуваються на горі Гедимінаса, повідомляє DELFI.

"Ми маємо вдосталь доказів того, що серед знайдених останків є й рештки Костянтина Калиновського", — розповів професор кафедри анатомії, гістології та антропології Вільнюського університету Рімантас Янкаускас.

Меморільна дошка на будинку, де утримувався Кастусь Калиновський, у Вільнюсі. Фото: www.svaboda.org

За його словами, цьому припущенню не суперечать зібрані археологічні й антропологічні дані. Янкаускас відзначив, що для остаточного підтвердження припущення потрібно завершити дослідження всіх решток, знайдених на горі Гедимінаса.

"Іншими словами, якщо ми не виявимо іншого, більш твердого, кандидата, з яким би збіглося більше доказів, то тоді будемо стверджувати, що це останки Костянтина Калиновського", — сказав професор.

Щодо ідентифікації решток С. Сераковського  сумнівів уже немає, оскільки було знайдено обручку з написом "Zygmónt Apolonija 11 Sierpnia / 30 Lipca 1862 r." ("Зигмунт Аполонія 1 вересня / 30 липня 1862 р.").

 Полковник Сигізмунд Сераковський. Фото: www.svaboda.org

Директор Інституту політичної сфери, спіробітник Університету ім. Вітаутаса Великого Андрій Казакевич повідомив, що виявлення останків К. Калиновського важливе не тільки для литовців, але й для білорусів. "Для білорусів він означає дуже багато. Калиновський є частиною національного пантеону білорусів. Це національний герой", — сказав науковець.

Від відзначив, що заслуги Калиновського в Білорусі визнані публічно ще на початку ХХ століття. Не забороняла цього й радянська влада.

"Його не забороняла радянська влада, оскільки він дотримувався лівих поглядів. У багатьох білоруських містах є вулиці, названі іменем Калиновського. Це достатньо унікальна особистість: військовий, політичний діч, пам’ять про якого увіковічнена на вулицях і в підручниках, — зазначив Казакевич. — Якщо буде відоме місце його поховання, то для білорусів це матиме велике значення".

ДОВІДКА:

Костянтин (Кастусь) Калиновський (литовською — Константінас Калинаускас) (1834—1864) — юрист, білоруський публіцист, поет, один із керівників антиросійського повстання 1863—1864 років на землях колишньої Речі Посполитої.

У 1856—1860 роках навчався на юридичному факультеті Петербурзького університету. У студентські роки бпав активну участь у діяльності революційних гуртків, долучився до таємного грутка офіцерів, якими керував Сигізмунд Сераковський (у литовській традиції — Зігмантас Серакаускас).

З 1863 року ввійшов у нове керівництво повстанням. Калиновський добивався більшої автономії Литви та Білорусі. 9 лютого 1864 року його заарештували, а 22 березня повісили у Вільнюсі.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.