Спецпроект

Президент України закликав членів ООН визнати Голодомор геноцидом

Президент України Петро Порошенко закликав країни-члени Організації Об'єднаних Націй визнати Голодомор 1932-1933 років актом геноциду.

"ООН завжди відігравала провідну роль в забезпеченні того, щоб злочини минулого ніколи не могли повторитися… Я закликаю всі держави-члени ООН ухвалити власне історичне рішення про визнання Голодомору актом геноциду", – сказав Порошенко на дебатах 72-ї сесії Генасамблеї ООН, передає "Радіо "Свобода".

Президент зазначав, що 72-га сесія Генасамблеї ООН збігається з 85-ми роковинами "одного з найбільш смертоносних злочинів" ХХ століття – Голодомору.

"Це був штучний голод в Україні в 1932-1933 роках, організований тоталітарним режимом Сталіна, який призвів до загибелі від 7 до 10 мільйонів українців", – сказав Порошенко.

Нагадаємо, в листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Насьогодні Голодомор визнали геноцидом 24 країни світу. Ще в низці країн це зробили органи влади деяких їхніх територіальних одиниць.

Відповідно до висновків спільного дослідження Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України та американських науковців, протягом 1932-1934 років від організованого радянською владою голоду померло 3,9 мільйона громадян УСРР.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.