Спецпроект

Президент України закликав членів ООН визнати Голодомор геноцидом

Президент України Петро Порошенко закликав країни-члени Організації Об'єднаних Націй визнати Голодомор 1932-1933 років актом геноциду.

"ООН завжди відігравала провідну роль в забезпеченні того, щоб злочини минулого ніколи не могли повторитися… Я закликаю всі держави-члени ООН ухвалити власне історичне рішення про визнання Голодомору актом геноциду", – сказав Порошенко на дебатах 72-ї сесії Генасамблеї ООН, передає "Радіо "Свобода".

Президент зазначав, що 72-га сесія Генасамблеї ООН збігається з 85-ми роковинами "одного з найбільш смертоносних злочинів" ХХ століття – Голодомору.

"Це був штучний голод в Україні в 1932-1933 роках, організований тоталітарним режимом Сталіна, який призвів до загибелі від 7 до 10 мільйонів українців", – сказав Порошенко.

Нагадаємо, в листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Насьогодні Голодомор визнали геноцидом 24 країни світу. Ще в низці країн це зробили органи влади деяких їхніх територіальних одиниць.

Відповідно до висновків спільного дослідження Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України та американських науковців, протягом 1932-1934 років від організованого радянською владою голоду померло 3,9 мільйона громадян УСРР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.