Спецпроект

НАУКОВЦІ УТОЧНИЛИ КІЛЬКІСТЬ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ

Від штучного голоду 1932-33 років і його прямих наслідків загинуло біля 4 мільйонів українців.

Точну цифру встановити важко, адже сталінський режим знищував документи про смертність і репресії, передає Радіо Свобода.

Відповідно до висновків спільного дослідження Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України та американських науковців, протягом 1932-1934 років від організованого радянською владою голоду померло 3,9 мільйона громадян УСРР.

Це 13% тодішнього населення республіки. Саме ця цифра, на переконання науковців, є найбільш достовірною і визнаною серед наукової спільноти.

Провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Наталія Левчук пояснює, що в дослідження включили 1934 рік, тому що підвищений рівень смертності від голоду спостерігався аж до того часу.

"3,9 мільйона осіб –  це ті, хто не помер би, якби не було голоду", — додає науковець.  Левову частку цієї кількості — понад 3,5 мільйони осіб — складають селяни. Ще майже 300 тис. — жителі міст.

Демографи підкреслюють моторошний факт: майже 25% загиблих від Голодомору — це діти до 10 років. А понад 600 тисяч малюків не народилося.

Найбільше смертей, згідно з дослідженням, припало на Київщину й Харківщину — по мільйону мешканців у кожній області. Найменші втрати понесли Чернігівська та Донецька області.  

 "Специфіка голоду в Україні полягає в тому, що упродовж короткого періоду часу з березня по серпень 1933 року померла надзвичайно велика кількість людей. За ці 6 місяців померли 2,9 мільйона осіб. Найбільш смертоносним був червень 1933 року, тоді загинули 840 тисяч осіб, тобто по 28 тисяч осіб за добу", — зазначила Левчук.

Її колега, завідувач відділу Інституту демографії та соціальних досліджень Олександр Гладун переконаний, що Голодомор став для України справжньою катастрофою, найбільшою в усьому СРСР:

"Держава просто нищила своє населення. Це та подія, яку можна назвати рукотворною катастрофою, яка планувалася і здійснювалася за підтримки керівництва держави, інакше не може бути.

Загальні втрати населення Радянського Союзу від голоду ми оцінюємо у 8,7 мільйона осіб, причому в абсолютних цифрах найбільші втрати понесла Україна, потім йде Росія, на третьому місці Казахстан".

Натомість, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вважає, що озвучена дослідниками цифра втрат є не остаточною, а мінімальною.

Адже влада СРСР замітала сліди злочину і знищувала документи, які свідчили про масштаби геноциду. Тому на 100% точну кількість втрат населення України в роки Голодомору ми навряд чи дізнаємося.

Однак, на думку В’ятровича, те, як сучасні українці осмислюють Голодомор, дає привід для оптимізму.

"Важливо те, що 80% українців вважають Голодомор геноцидом. Це свідчить про те, що дедалі більше українців знають свою історію і теза про те, що українське минуле розділяє українців, є безпідставною.

Якщо навіть тема Голодомору здатна нас об’єднати і зробити єдиною нацією. І між іншим, це є свідченням того, що потуги раніше радянської, а тепер російської пропаганди, зазнали повного краху", — сказав В’ятрович.

Дослідники одностайні в тому, що колосальні втрати населення під час Голодомору є причиною демографічних проблем сучасної України.

Нас могло б бути, принаймні, на 4 мільйони більше, якби не радянський геноцид.

І. Б.

Від газет до телесеріалів: 30 років еволюції політичної агітації в Україні

Протягом 30 років незалежності України політична агітація у нашій країні пройшла шлях від звичайних газет та інформаційних бюлетенів до телевізійних серіалів. З одного боку, постійних змін зазнавала форма агітації, з іншого — деякі елементи, як-от меседжі, у ній залишалися незмінними. Окрім того, з'явився окремий вид "агітації"—"гречкосійство", тобто підкуп виборців різними матеріальними й нематеріальними благами.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.