Спецпроект

Британські депутати готові винести питання визнання Голодомору на парламентських дебатах

Британський парламент повинен знову порушити питання про визнання Голодомору геноцидом, кажуть британські депутати.

У Лондоні на обговоренні нової книги Енн Епплбом про трагічні події Голодомору 1932-1933 років двоє депутатів запропонували винести питання визнання Голодомору на слухання Палати громад, передає "Радіо Свобода".

Першою це питання на обговоренні книги "Червоний голод. Війна Сталіна з Україною" 9 жовтня порушила депутат Полін Латам.

"Я досі, справді, не можу зрозуміти, чому ми дотепер не визнали це геноцидом. Мені важко зрозуміти, чому Міністерство закордонних справ цього не робить, подаючи різноманітні виправдання", — сказала вона.

Полін Латам розповіла, що дізналася про Голодомор від своїх виборців з української громади в окрузі англійського міста Дербі і сказала, що, на її думку, про сталінські злочини в Україні повинні знати усі, хто вивчає історію.

У відповідь колега Латам, також депутат від Консервативної партії, Джон Віттінгдейл заявив, що він вважає, що на часі знову винесення питання Голодомору на парламентські дебати:

"Якщо Полін подаватиме заяву на ще одні дебати, я з задоволенням її підтримаю, щоб натиснути на уряд з метою визнання Голодомору геноцидом".

Підтримка Віттінгдейла може бути важливою, зважаючи на його авторитет і ключові позиції в урядовій партії. Він проте уник прогнозів, коли саме питання Голодомору можна було б порушити на політичному рівні в Британії, а на прохання пояснити причини стриманості Лондона у визнанні геноциду в Україні обмежився словами, що "це все – просто політика".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.