Українські експерти в Молдові поділилися досвідом відкриття архівів КГБ. ФОТО

Експерти презентували у Молдові аналітичний звіт по доступу до архівів у країнах Східного партнерства та показали досвід архівної реформи в Україні.

Відкритий семінар пройшов 9 жовтня у Державному університеті Молдови (Кишинів). Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України, розповідав про те, як в Україні відкривали архіви комуністичних спецслужб та що у них можна знайти.

Архівна реформа в Україні, за його словами, — це кілька років вивчення іноземного досвіду, консультації з експертами та архівістами, фокус-групи та опитування тих, хто працює з архівними матеріалами. Прийнятий закон про відкриті архіви став результатом програми "Відкриті архіви", яка проводилась з 2010 року.

  

Зліва праворуч: Сергій Рябенко, Андрій Когут

Сергій Рябенко, юрист Українського інституту національної пам’яті, показав, як змінювалось архівне законодавство та які нормативні акти слід мати на увазі, коли йдеться про архівну реформу.

Аналітик Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник представила аналітичний звіт, який підготували у співпраці з експертами з країн Східного партнерства за підтримки Чеського посольства в Україні. Вона розповіла про архіви КГБ у Грузії, Вірменії, Азербайджані та Білорусі та специфіку доступу до них.

Анна Олійник

Про ситуацію з доступом до архівів у Молдові говорив професор Ігор Кашу, голова Центру досліджень тоталітаризму у Молдові.

У Грузії та Молдові дослідники мають можливість отримати доступ до деяких документів радянських спецслужб, але часто отримують відмови з посиланням на різні причини.

Щоб попрацювати з документами КГБ у Вірменії та Азербайджані треба отримати дозвіл на доступ та пройти перевірку. Білоруські дослідники мають найменше можливостей для роботи з документами і отримують відмови у доступі навіть до тих документів, які раніше були відкриті.

Учасники поговорили також, як мотивувати людей працювати з архівними документами та робити історію цікавою не тільки для академічних науковців.

На зустрічі були присутні молдовські науковці, студенти, дослідники, представники державних архівів та ЗМІ.

 Учасники зустрічі та експерти

Семінар відбувся у рамках проекту "Відкриті архіви КГБ: досвід України для країн Східного партнерства". Програма реалізується за підтримки Чеського посольства в Україні.

"Східне партнерство" — політика Європейського союзу, яка має на меті зміцнення стосунків зі східними сусідами ЄС. Учасниками Східного партнерства є Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова, Україна.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.