Українські експерти в Молдові поділилися досвідом відкриття архівів КГБ. ФОТО

Експерти презентували у Молдові аналітичний звіт по доступу до архівів у країнах Східного партнерства та показали досвід архівної реформи в Україні.

Відкритий семінар пройшов 9 жовтня у Державному університеті Молдови (Кишинів). Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України, розповідав про те, як в Україні відкривали архіви комуністичних спецслужб та що у них можна знайти.

Архівна реформа в Україні, за його словами, — це кілька років вивчення іноземного досвіду, консультації з експертами та архівістами, фокус-групи та опитування тих, хто працює з архівними матеріалами. Прийнятий закон про відкриті архіви став результатом програми "Відкриті архіви", яка проводилась з 2010 року.

  

Зліва праворуч: Сергій Рябенко, Андрій Когут

Сергій Рябенко, юрист Українського інституту національної пам’яті, показав, як змінювалось архівне законодавство та які нормативні акти слід мати на увазі, коли йдеться про архівну реформу.

Аналітик Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник представила аналітичний звіт, який підготували у співпраці з експертами з країн Східного партнерства за підтримки Чеського посольства в Україні. Вона розповіла про архіви КГБ у Грузії, Вірменії, Азербайджані та Білорусі та специфіку доступу до них.

Анна Олійник

Про ситуацію з доступом до архівів у Молдові говорив професор Ігор Кашу, голова Центру досліджень тоталітаризму у Молдові.

У Грузії та Молдові дослідники мають можливість отримати доступ до деяких документів радянських спецслужб, але часто отримують відмови з посиланням на різні причини.

Щоб попрацювати з документами КГБ у Вірменії та Азербайджані треба отримати дозвіл на доступ та пройти перевірку. Білоруські дослідники мають найменше можливостей для роботи з документами і отримують відмови у доступі навіть до тих документів, які раніше були відкриті.

Учасники поговорили також, як мотивувати людей працювати з архівними документами та робити історію цікавою не тільки для академічних науковців.

На зустрічі були присутні молдовські науковці, студенти, дослідники, представники державних архівів та ЗМІ.

 Учасники зустрічі та експерти

Семінар відбувся у рамках проекту "Відкриті архіви КГБ: досвід України для країн Східного партнерства". Програма реалізується за підтримки Чеського посольства в Україні.

"Східне партнерство" — політика Європейського союзу, яка має на меті зміцнення стосунків зі східними сусідами ЄС. Учасниками Східного партнерства є Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова, Україна.

Йозеф Мислівечек та Максим Березовський: чех та українець, які підкорили музичну Італію

Долі цих двох блискучих композиторів перетнулися у щасливий для обох, сповнений надій і планів момент життя. Сталося це рівно 250 років тому – 15 травня 1771 року. Цього дня Йозеф Мислівечек та Максим Березовський складали іспит в Болонській філармонічній академії.

“На рівні держави схаменулися вшановувати Праведників коли майже нікого не лишилося”

14 травня вперше в історії незалежної України буде відзначати День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. У світі таких людей називають Праведниками, а держава Ізраїль та Меморіальний комплекс історії Голокосту Яд Вашем нагороджують їх почесним званням Праведник народів Світу. 2659 людей, які проживали на території сучасної України, визнано Праведниками народів Світу, проте на сьогодні в живих залишилося менш як 17 героїв

Місія "Незалежність"

Після повернення із Закарпаття до Кракова, де 1–4 квітня 1941 року вже відбувся ІІ Великий збір ОУН(б), Кук отримав від Проводу нове завдання. Тепер він мав готувати спеціальні мобільні політичні відділи українських націоналістів (похідні групи), щоб створити самоуправління й розбудувати мережу Організації в Україні. Для цього Кук організував і очолив Центральний штаб похідних груп революційної ОУН

Павло Судоплатов проти Євгена Ляховича

За рік до того, як старший лейтенант держбезпеки Павло Судоплатов убив у Роттердамі керівника ОУН Євгена Коновальця, він завів справу на Євгена Ляховича, про якого в одному з документів зазначено: «Вважається одним із найкращих дипломатів і розвідників серед націоналістів». Розсекречені матеріали цієї справи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу зрозуміти, чому у 1930-ті роки органи ДПУ так зацікавилися Євгеном Ляховичем, як йому вдалося привернути увагу урядових кіл Великої Британії до українського питання і чому рішення про його подальшу розробку у 1959 році приймала колегія КДБ при Раді Міністрів СРСР