В архіві Молдови знайшли cотні розпачливих звернень до Сталіна. ВІДЕО

В Національному архіві Молдови знайшли сотні зневірених листів, написаних мешканцями радянської Молдавії диктатору Йосипу Сталіну у 1940-1950-х роках.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Виснажені голодом та депортаціями, безліч молдавських родин звертались до Сталіна по допомогу.

Вони шукали у тодішнього лідера СРСР порятунку від репресій, нестерпних податків та голоду, але їхні зневірені листи залишались без відповіді, накопичуючись в архівах сталінських спецслужб.

Тодішня школярка Ольга Чеконі зі шкільних уроків знала, що Сталін "піклується про дітей СРСР" і подарував їм "щасливе майбутнє".

"Я вірила у нього більше, ніж у власних батьків, - розповідає пані Ольга, - [Тільки значно пізніше] я зрозуміла, що він не був другом молдован. А був їм великим ворогом, з великої літери "В".

Листа маленької Ольги Чеконі знайшла у державному архіві історик Маріанна Царанул. Це було одне з 300 звернень до Сталіна, знайдених науковцем за два роки досліджень.

"Сталін не прочитав жодного з надісланих йому листів, - зазначила Царанул. - Близько 80% людей, які написали ці листи, відправили до Сибіру тоді ж чи пізніше".

Читайте інші матеріали за темою "Листи"

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.